Поділитись в соц мережах:
«Особливо православних. Крім Київського патріархату, Греко-католицької церкви та всієї Всеукраїнської ради релігійних організацій, Майдан підтримали чимало і в Московському патріархаті. Однак із початком війни це зближення розгорнулося назад».
Поділитись в соц мережах:
«Круто відчувати, що дитині, яка довго була холодною і відстороненою, мала купу проблем зі здоров’ям на тлі своєї істотно розладнаної психіки, раптом захотілося підійти й несміливо обняти тебе. Назвати мамою. Виходить, вона заспокоїлася, значить, їй тепло…»
Поділитись в соц мережах:
«Увесь 2013-й медіа говорили про загрозу фашизму в Україні. Партія регіонів водила антифашистські марші, а Савік Шустер у травні присвятив цій темі цілу передачу. Тобто процес маргіналізації і дегуманізації можливого протесту влада розпочала задовго до Майдану. Із протестувальників робили «нелюдів», яких не шкода, які тільки заважають громадському порядку, і яких, раптом що, можна вбити…».
Поділитись в соц мережах:
«Ми вибігли з Пасажу на Майдан, назустріч біжать люди з криками: «Беркут! Туди не можна!» Це страшно, коли люди біжать від «Беркута», а не на допомогу, як ми вже звикли. Повз нас тягнуть по землі якусь дівчину…»
Поділитись в соц мережах:
"…мені було також нестерпно боляче на Майдані зіткнутися з першими людьми, яким довелося вбити інших. Допомогти їм це якось сприйняти ... Мені було страшно бачити, як моє рідне місто захоплюють люди зі зброєю ... а міліція просто знімає це на телефон. .. мені було страшно і боляче приймати рішення -- не боятися ... мені було страшно, коли нас з Олексієм узяли в полон..."
Поділитись в соц мережах:
"Я дуже люблю і ціную в людях природність у поведінці. А люди, ласі на славу, ніколи не бувають природними ... І я дуже вдячний Господу за те, що в один період він показав, наскільки ця гординя буває смішною"
Поділитись в соц мережах:
«І це, я вважаю, позитивна риса для соціолога. Неможливо собі уявити соціолога, приміром, у навушниках, який уткнувся в смартфон у метро. Ця людина — апріорі не з нашої касти. Я спостерігаю за життям. Я його слухаю. Уловлюю не тільки в анкетах, а й на вулицях. З облич, фраз, людей, які проходять повз... Усе це — моя робота».
Поділитись в соц мережах:
«У мене нескінченна повага до колег, які витримують війну в Мінсоцполітики. Набагато важче подолати чиновницьку стіну, ніж швидко вирішити питання в зоні ризику для життя. А ось правозахисні інституції , які займалися б захистом прав дітей - у нас дуже слабкі і обмежені».
Поділитись в соц мережах:
«…що відбувається в моїй країні. Чи не все одно, що на Сході гинуть наші хлопці. Що матері ніколи не обіймуть своїх синів, а маленькі діти не побачать своїх батьків. Мені б хотілося, щоб всього цього не було ... Щоб все було добре ...»
Поділитись в соц мережах:
«Але мені важливо, що про себе знаю я. І ось це знання, яке дозволяє мені не дуже конфліктувати із собою… для мене це і є почуття власної гідності»
Поділитись в соц мережах:
«Раніше я теж мав тривалі відрядження з миротворчими місіями в Боснії, Косово, Грузії... Є щось спільне у поверненні додому тоді й тепер…»
Поділитись в соц мережах:
«Час відмовитися від совкового принципу розуміння влади. Що прийде якийсь лідер, якийсь пан і наведе лад… Треба брати відповідальність кожному на своєму місці. Неодмінно, все буде не так, як здається нам в ідеалі, однак є рух не від чогось, а до чогось… Будь-яке одужання починається, коли ми йдемо не від хвороби, а до – здоров`я… »
Поділитись в соц мережах:
«На Майдані давно були мої друзі. Тому коло спілкування було сформоване. Ми називали нашу компанію «бочка». Тоді були бочки, біля яких усі грілися. Це таке незвичайне місце в моїй душі, особливий спогад про Майдан. Але багато хлопців відразу після Майдану поїхали в АТО. І загинули. Після цього стосунки напружені. Це важко пояснити»
Поділитись в соц мережах:
«У нас є маса архівів. Ми фотографували ці колони. Ми бачили тих чеченців. Ми бачили, бурятів…ми усіх їх бачили. Що вони там роблять?, Ось, будьте ласкаві, вам причини»
Поділитись в соц мережах:
«…Можливо, якби повернутися назад, я щось би змінила. Виховувала б дітей, виходячи вже з сьогоднішнього досвіду. Однак тоді вони, напевно, не були б такими, якими є зараз».