У мене в університеті була викладачка Ольга Олексіївна Акіменко. Колись до неї прийшла мама з підлітком: мовляв, не слухається, контакту немає тощо. І вона першої ж хвилини запитала в матері: «Хто пацану пере речі?» А потім виставила їх обох за двері, уточнивши, що приходити можна, коли цей хлопець почне прати собі речі самостійно. Тут ключ».
«У мене додаткові навантаження – у мого старшого сина синдром дауна. Вже двадцять років він із зламаним хребтом. Лежачий. Кожен день починається з нього. Я повинен встати, його перевернути… він учить мене любові…»
«Удома я «вимикав» учителя. Ну, а в підлітковому віці Устим, як і більшість хлопців, заперечував і відкидав мої поради. Спирався на думку зовнішнього кола. В нас не було книжкової історії, коли син усім ділиться з батьком, і в них стовідсотковий духовний контакт».
«Оскільки Устим займався боксом, міг захистити. Конфлікт стався в цьому грунті. Захистив, але занадто жорстко. Батьки хлопця, котрий постраждав, були не з бідних і вимагали покарання. Однак можна було спробувати якось усе владнати. Проте він сказав «ні». Це було його рішення. Так він розлучився зі своєю дитячою мрією».
"Але ні я, ні дружина не зважилися взяти з дитячого будинку. Напевно, це погано. Напевно, це недостатня якась життєва сміливість. Але ми не взяли... Зате взяли племінника, Любиного племінника, коли у нього померла мама. Для мене було дуже важливо простягнути йому руку підтримки тоді, коли він цього потребував »
«На другому курсі інституту, коли він уже навчався в аграрному, Устим прийшов до нас із дівчиною. Я настільки психологічно не впорався з ситуацією, що це було видно збоку. Спрацював батьківський егоїзм».
«Я не знаю, чи буду я коли-небудь мати своїх дітей. Но кожний дорослий повинен наповнювати перш за все себе тим, чим можна було б легко ділитися з дитиною. Взагалі для мене діти - це люди. А не щось таке маленьке, що тобі потрібно обтісувати, обгортати і закльовувати "не можна". .. Ми точно недоотримали любові й уваги. Точно недоотримали сприйняття своїх емоцій, своїх почуттів ... промовляння їх..»