«Я, наприклад, можу опинитися перед спокусою дати або взяти хабар. Якщо я не втримався і вчинив так, то я став менш вільною людиною. Якщо зміг протистояти, — став більш вільною. Так само і в особистому житті. Грішу, — втрачаю частину своєї свободи. Якщо я завжди чиню, як велить совість, — стаю абсолютно вільною людиною. Якщо зловживаю, — і до в’язниці недалеко. Реальної чи психологічної, це в кого як складеться».
"Державні інституції використовують ті маяки і обмеження, які народ не сприймає. Це досить фундаментально і зрозуміло для України. Для 80 відсотків українців свобода -- головна цінність. Безумовно, якісь обмеження потрібні. Але у нас держава хоче контролювати абсолютно все. Вона втручається в науку, в культуру, в церкву ... Для західного суспільства - це нонсенс ".
«Якщо свобода не цінність, а просто красиві слова, то тоді людина може дуже легко обміняти її на щось інше. На обіцянку економічного зростання, на популізм, на ілюзію безпеки ... на те, щоб «встати з колін». Це все речі одного порядку. І це історичний урок, з яким Україна ще не раз стикатиметься».