Поділитись в соц мережах:
«В одну кімнату заходить чоловік і бачить, що навколо стола з їжею сидять люди. Але їхні руки не згинаються в ліктях. Вони беруть їжу й намагаються піднести її до рота, щоб з’їсти. Проте не можуть. Люди мучаться, вони голодні й нещасні... «Такий вигляд має пекло», — пояснили чоловіку. Потім він зайшов до іншої кімнати…».
Поділитись в соц мережах:
«Але якщо раптом моїм родичам прийдеться все таки мене ховати, то на надгробній плиті я хотіла б, щоб було вибито: «Вона старалась»
Поділитись в соц мережах:
"За людськими втратами і випробуваннями стоїть дуже важлива небесна педагогіка... Їй нас ніхто не вчить. Проблема в цьому. Сім'ї перестали пояснювати це дітям. У школі, зрозуміло, це не пояснюють. До церкви люди не ходять... Нема де почути цю філософію..."
Поділитись в соц мережах:
«Але ще я зараз дуже чітко усвідомлюю, що не варто марнувати своє життя на якісь сварки, образи, злість... Це важливо тому, що життя дуже швидко минає. І потім буде прикро, що не встиг щось головне сказати близькій людині, зробити корисне не встиг…».
Поділитись в соц мережах:
«Я в дитинстві — це одне. Ми жили в Києві на Солом’янці, тоді це був суцільний приватний сектор, фактично село поруч із містом…Пам’ятаю, як ми з подружкою вже в старших класах домовилися платити один одному по 10 копійок за кожну лайку, щоб відучитися матюкатися. Я в університеті — зовсім не я солом’янська…»
Поділитись в соц мережах:
"В Євангелії від Іона є слова Ісуса: "Я-дорога, правда і життя". Ці слова були для мене порожнім звуком... І тільки в таборі я усвідомив,до якої міри це правда.... Якою мірою він є дорогою. Не чимось таким застиглим... А дорогою, яку потрібно постійно відкривати..."
Поділитись в соц мережах:
«Іноді намагання дізнатися про те, куди ми йдемо, зводять з розуму. Тому набагато простіше, коли ти призначив собі якусь ціль і ти до неї рухаєшся. Однак я не бачу якоїсь певної цілі. Я можу говорити красиві слова про майбутню країну, щастя, майбутнє дітей, але…»
Поділитись в соц мережах:
«Шкодую про те, що мало уваги приділяла дітям. Могла більше. Шкодую, що деякі традиції нашої сім’ї з’явилися тільки зараз. Якби я знала, що так буде, я почала б їх раніше. Шкодую про те, що не можу, як раніше в дитинстві, допомогти вирішити його проблеми».
Поділитись в соц мережах:
«У цьому сенсі у нас немає долі як історичної детермінованості. Кожен крок людини, зроблений внаслідок вільного вибору, визначає результат. Так, ідеться про причини й наслідки. Тобто, з одного боку, — Бог, який веде й закликає тебе, з другого, — ти сам, відгукуєшся на ці заклики або ігноруєш».
Поділитись в соц мережах:
«У мене є донька п’ятнадцяти років, і син, якому шість. І він, мабуть, коли підросте, піде в армію. І я хотів би, щоб у нього ніхто не стріляв. І щоб із донькою все було добре. Тому в мене пріоритет дуже мирський. Щоб дітям добре жилося на землі, яка мені дісталася від моїх предків».
Поділитись в соц мережах:
"Коли ми знаходимося в життєвих ситуаціях успіху або невдачі -- вчимося аналізувати. Не говорити, що мені стало погано тому, що це ворог мій, і я повинен його покарати. Це абсолютно приречений шлях в нікуди. А ти проаналізуй ситуацію і подивися на свої дії. Тому що це питання до тебе, а не до твого уявного ворога".
Поділитись в соц мережах:
«Тому я хотів би, щоб люди все-таки жили по любові. Тому що по закону, це значить,стикнутися з тією ж справедливістю, яка карає і яка принесе додаткові страждання.
Коментувати 
