ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Відповіді

У кожному короткому ролику герої говорять про себе, про країну, про життя, страхи, сенси, пошуки, розчарування та головні відкриття

«Серед моїх предків мовби  є і ця лінія…Взагалі українці – це такий етнос, котрий доволі відкрито вбирає  в себе різні потоки…»
Коментувати
«Він приїхав в Україну, коли йому було два роки. Вони пережили комуністичне нашестя ... Є речі, які відображаються на мені, безумовно. Але питання в тому, що про багато речей я дізнався в останні 10-15 років. Половину життя я нічого не знав про них. І це, напевно, проблема нашого пострадянського суспільства, коли дуже багато сімейних історій трималося в таємниці».
Коментувати
«Це якась циклічність подій ... Сьогодні точно так же є полонені, які сидять в тюрмах Росії за свою проукраїнську позицію ... Знову актуальні такі ж проблеми зради, гнилі людей, які, по суті, зрадили їх тоді ... »
Коментувати
«У мене дуже мудра мама. Вона ніколи ні за що мене не засуджувала. І вона ніколи нічого мені напряму не забороняла. Однак я дуже  добре відчувала рамки дозволеного. І мені було важливо не впасти в її очах».
Коментувати
«Я переконана, що Лисенко був неправий. Неможливо виростити ячмінь із пшениці чи навпаки. Людина народжується тим, ким вона є. Я — киянка у п’ятому поколінні. Знаю місце, де стояв будинок, у якому народилася моя прабабуся. У моїй родині всі інтелігенти…»
Коментувати
«…То була повна кімната здружених, теплих, приязних людей, які були моєю родиною… Цим була багата, мені так здається, свого часу Галичина. Що вона ще зберігала пам`ять свого роду. Я порівнював їх зі своїми друзями із сходу України і виявлялось, що кількох десятків років більшовицької влади достатньо для того, щоб поламати це відчуття роду»
Коментувати