ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Відповіді

У кожному короткому ролику герої говорять про себе, про країну, про життя, страхи, сенси, пошуки, розчарування та головні відкриття

«…або -- "Ви журналіст чи патріот? Насправді у всіх спільнотах в Україні виникла така думка, що в умовах війни ви не можете про себе говорити нічого поганого. І якщо ви щось критикуєте, значить - працюєте на ворога. Але яку Україну ми тоді будуємо? Коли не розслідуємо злочину. Коли закриваємо очі на дикі випадки тортур. Чи не помічаємо розкрадання майна. Хіба це не робота на ворога? Ми просто будуємо іншу неоРоссію. "
Коментувати
"Сьогодні відбувається екзистенціальна боротьба добра зі злом. Зло хоче нас переконати, що ми повинні відповісти агресією на агресію. І я дуже боюся бути неадекватним. І якби переді мною зараз сидів солдат, який воював на сході, знаєте, я б не зміг філософствувати при ньому... Тому що коли ти наставляєш автомат і цілишся, ти не можеш собі сказати "Я люблю цю людину...". Однак для мене рятівною була думка одного учасника АТО на моєму семінарі..."
Коментувати
"…нарешті оголошують так звану оправку... Дверей в туалет немає.  Він стоїть з автоматом: "Оправляйся".  І я в цей момент собі сказав: вони мене не зможуть принизити. Вони можуть робити зі мною, що завгодно. Але я своєї гідності їм не віддам. І це було таке рятівне рішення, такий екран... Я потім був у різних ситуаціях. Коли догола роздягали, сміялися...Ні, у мене є моя гідність, і я її з вами не розміняю".
Коментувати
"... Люди, які просиділи кілька років у неймовірно важких умовах, не розуміючи, чи  взагалі вони житимуть ... після звільнення потрапляють в епіцентр уваги суспільства, журналістів ... У них намагаються розпитати все до найдрібніших подробиць. І одного разу я стала свідком, як хтось із журналістів із жалем вимовив: "Так що, вас там не катували? ..." Але навіть це -- хоч якась увага до їх проблем. Через деякий час -- настає тиша. Їх більше не бачать ... "
Коментувати
"... підпирати плечем громадські інституції повинні всі". Блискуче есе Євгена Сверстюка, в якому  він говорить про те, що завжди є люди, готові підставити руки. Тому що все розсипається і розбивається, коли не вистачає рук, котрі  всюди наводять лад.  В нормальному суспільстві таких людей називають добропорядними громадянами. А коли щось не в порядку зі здоров'ям суспільства - їх називають героями ".
Коментувати
«На прикладі наших хлопців виховуватимуть наступні покоління. Але не треба повторення. Вистачить того, що ми з вами росли на брехливих історіях та міфах. Устим був звичайним хлопцем. Зі своїми вадами».
Коментувати
«Насправді, я пішла зовсім не тому… І своїм дітям, напевно, я дала би більше свободи, аби уникнути такого роду штампів. Також  можна,помилитися,  обираючи професію заради якогось блага… В моєму випадку це, слава Богу, не спрацювало, але я знаю дуже багатьох людей, які потім були змушені переробляти свій вибір»
Коментувати
«Мама вчила мене любити людей. Я не відразу це оцінив. Бо в юностіз авжди видається, що чиясь мама краща, професійніша, мудріша…Ще щось… Юність дуже любить  ті порівняння і вона буває дуже егоїстичною. А потім в таборі я просто вжахався: як ти міг так ставитися?!...»
Коментувати

«Ось влада намагалася активно маргіналізувати Майдан. Зі своєю стабільною зарплатою я могла прекрасно стояти осторонь і постити «луки». Чисто гіпотетично. Тепер у мене є менше. У тому числі й у професійному плані, але...».

Коментувати
«На той час не можна було просто піти в магазин і купити, наприклад, Біблію чи Євангеліє. Але деякі наукові журнали друкували уривки. І ось один такий уривок я ще в школі випадково прочитав у журналі «Техника молодежи». Потім ще й ще. Якогось моменту раптом зрозумів: те, що фізика описує як загадку Всесвіту, має відгадку в бутті Бога».
Коментувати
«Хто це може бути? Той, хто не зазіхає на твою територію і свободу. Росія зазіхає. А ЄС, НАТО, Штати не збираються нас захоплювати й ділити. По-моєму, цілком зрозуміло, хто союзник».
Коментувати
«Все змінилося. Хтось сильніше, хтось менше. Хтось знаходиться в таких обставинах, що не може активніше проявити те, що з ним відбувається»
Коментувати
«Щоб відчути, що вони не самі, що за ними є ще хтось... Вирішили зіпертися на український визвольний рух: з Петлюрою, Центральною Радою і гетьманом Скоропадським. Але це було дуже давно…».
Коментувати
«З погляду соціології, в нас узагалі дуже цікава країна. Власні перспективи люди оцінюють ліпше, ніж країни. І це — перманентна тенденція. Коли ми запитуємо: чи зміниться ваше життя на краще наступного року, більшість упевнена, що так. А якщо ми ставимо те саме запитання, але щодо країни,  багато таких, хто вважає, що ситуація в країні зміниться на гірше».
Коментувати
«На момент розвалу Союзу хаос у головах радянських громадян був настільки глобальним, що майже 90 відсотків, і навіть 57 відсотків у Севастополі, проголосували за незалежність України. Це був пошук бодай якогось порятунку, коли все навколо розвалювалося. Але далі постало логічне запитання: а який узагалі сенс у тому, що ми всі належимо до незалежної України?.»
Коментувати
«Хто, чому і як діяв у цей трагічний час нашої історії. І вона потрібна обом сторонам. Щоб суспільство, перетравивши її, можливо, болісно, важко, але все ж таки дійшло якихось суголосних висновків. Інакше ми приречені жити в такій гібридній моделі, коли одна країна містить у собі два абсолютно різні суспільства, які відчувають, бачать країну по-різному…».
Коментувати
«До 2014 року нас справді ніхто не сприймав серйозно. Конфліктна, незрозуміла, корупційна держава, яка «не відбулася». Однак коли Росія почала «бикувати на районі» (а район у нас — ціла півкуля), усі раптом змушені були визнати, що Україна, яка тримає удар, — важливий геополітичний фактор».
Коментувати
«Українці, безумовно, матеріалісти. У силі залишається тенденція: що бідніше суспільство, то воно більш матеріалістичне. 40% українців готові поступитися частиною своїх прав і свобод в обмін на підвищення добробуту. Хоча, зазначу, стільки ж, 40%, — не згодні!».
Коментувати
«Самодостатніх країн не існує. Ми живемо в глобальному світі. Ми всі залежні. Гадаєте, Америка менш залежна? У неї борг найбільший у світі. І це нормальний процес. Інша справа – яке місце ти в цьому займаєш? Наскільки працює твоя гідність?... Тому ми йдемо до більш здорових залежностей»
Коментувати
«Інша справа, що у нас буде не одна, а дві юрисдикції. Частина людей не буде об`єднуватися, а буде знаходитися в підпорядкуванні Московському патріархату. Мають право. Ми за це стояли и боролись…Взагалі Україна одна з найполіконфесійних держав»
Коментувати
«Розвиваючи ваш образ, скажу, що я медсестра, яка має патологічний оптимізм. Щоб не відбувалося зі мною, з іншою людиною, з палатою загалом, я завжди впевнена, що можна щось зробити. Головне — правильно визначитися з тим, що саме. У мене в голові може бути відразу кілька планів…».
Коментувати
«У численних справах щодо домашнього насильства або торгівлі людьми я відкрив шокуючий факт: людей не тримали вдома насильно. Людина роками перебувала в ситуації приниження, фізичних покарань, примусової праці ... на тій підставі, що їй просто сказали: "Сиди тут і не виходь!" ... Дітей потрібно виховувати так, щоб вони могли справлятися з такими ситуаціями, могли встати і вийти».
Коментувати
«Я, наприклад, можу опинитися перед спокусою дати або взяти хабар. Якщо я не втримався і вчинив так, то я став менш вільною людиною. Якщо зміг протистояти, — став більш вільною. Так само і в особистому житті. Грішу, — втрачаю частину своєї свободи. Якщо я завжди чиню, як велить совість, — стаю абсолютно вільною людиною. Якщо зловживаю, — і до в’язниці недалеко. Реальної чи психологічної, це в кого як складеться».
Коментувати
«... В моїй історії це дуже неоднозначне питання .... Мама ... В якісь певні моменти життя вона зробила мене дуже сильною людиною. Яким чином вона це зробила, я краще не буду уточнювати, але ... ті відносини, які у мене з нею були і є, навчили мене бути самостійною»
Коментувати
Тема: Росія
«Згадайте декабристів – що їх вело на Сенатську площу?... От Сенатська площа – це, так би мовити, Майдан того періоду…Якщо ти хочеш бравувати якось – звільни своїх кріпаків, але вони хотіли свободи для всіх…»
Коментувати
«Політики, які направляють ці вектори, так, від однієї залежності направляють нас до іншої. Їм так зручно. Для них не дуже принципово звідки брати гроші і кредити. Головне, щоб хтось давав ... Для мене ж головне, і взагалі мета революції і всіх цих років --це будівництво незалежної успішної країни. Без якихось великих векторів ».
Коментувати
«Для того, щоб наступна революція змусила суспільство на неї відповісти, вона не  має бути такою кривавою, якої я не хочу, яка  нас відкине дуже далеко назад»
Коментувати
Тема: Біль
«Він різний. Буває душевний, моральний, буває фізичний. Все залежить від того, як людина вміє з цим справитися і як уміє з цим жити…»
Коментувати
Тема: Біль
«Мені потрібно, щоб мене всі залишили. Розійшлися, роз'їхалися ... Я навіть працювати з текстами, готуватися до вистав і зйомок можу, коли всі вже сплять. Тільки Бетсі може тут десь бігати ... Я у розібраному стані — сумна картина...».
Коментувати
"Люди взагалі не бачать альтернативи. Тобто чотири мільйони населення готові до самосуду в будь-якій ситуації. Це величезна армія людей. Ці люди в розпачі. Це зворотний бік абсолютно не діючих правоохоронної і судової систем. Вони абсолютно беззахисні. І це потенційна кінетична енергія наступної революції "
Коментувати
«Тому ми також маємо давати шанс людям. Ми не повинні ні перед ким закривати двері і відбирати шанс для зміни. Саме тому церква проти страти. Як би жорстко система не обходилася з тими, хто потрапив до виправної установи, у них все одно залишається шанс почати нове життя. І це по-християнськи».
Коментувати
«Вони платять своїм болем, своєю безцінною жертвою за безвідповідальність мільйонів українців. Зараз все йде на виснаження ... Новини про нових загиблих --- вони такі ж жахливі, як і в 2014 році, як і під час Майдану ... Це ті ж самі смерті, обірвані життя, долі ... але ставлення більшості людей до цих втрат трохи інше ... »
Коментувати
«Не хочу, щоб мій син жив у приниженні. Системою, людьми, обставинами... Адже всі поруч. Олег Сенцов, моряки... Жити і знати, що хтось у будь-який момент може змінити твоє життя. Без твоєї згоди. Рабство несе багато горя. Воно підходить непомітно. Хтось стає рабом грошей. Хтось — компромісів. Рабів до раю не пускають…».
Коментувати
«Але ця брехня не носить системного характеру. На ній як на основі не будується держава. І це також дає надію…»
Коментувати
«Ми всі народилися в крові. Так  відбувається. Як на індивідуальному рівні, так і на рівні нації»
Коментувати
Тема: Діти
«У мене додаткові навантаження – у мого старшого сина синдром дауна. Вже двадцять років він із зламаним хребтом. Лежачий. Кожен день починається  з нього. Я повинен встати, його перевернути… він учить мене любові…»
Коментувати
«... Розпочався мінометний обстріл, ми вибігли з приміщення, щоб подивитися, звідки обстрілюють. І один із підлеглих гукнув: «Сан Санич, туди не біжи, там небезпечно». Я розвертаюся, роблю п'ять кроків, і на те місце, куди я мав прибігти, прилетіла міна... Усвідомив усе тільки під вечір. Подякував  бійцю»
Коментувати
«Я ж із Західної України, з невеликого містечка. Батьки завжди вказували на те, що я маю робити і казати, щоб люди нічого поганого не подумали. Завжди дуже негативно ставилася до цих настанов і робила навпаки. Так виявляла протест. А зараз я навчилася не реагувати на такі речі. І продовжую вчитися бути собою».
Коментувати
«Народження сина і фінансова нестабільність 1990-х змусили змінити фах. Пішов у правоохоронні органи. Продовжував вести секцію рукопашного бою. Мені завжди подобалося спостерігати за тим, як мужніють хлопці, як викристалізовуються їхні характери».
Коментувати
«Це позбавило б чиновника можливості приймати рішення і зобов’язало б виконувати інструкцію. Все. Жодних варіантів. Я взагалі проти якихось варіантів у держуправлінні. У приватному секторі — так. Там, де є ризик, де стартапи та інше».
Коментувати
«У тому варіанті, в якому це відбувається в Росії – не дай Бог. Ніякими благими намірами це неможливо виправдати»
Коментувати

«Як — я не знаю, але часто думаю про мотивацію, що передує тим чи іншим вчинкам. Пояснити свою підлість чи продажність насправді можна завжди. Втомою, потребою, необхідністю. У нас постійно йде боротьба. Вибір завжди за нами».

Коментувати
«Я, як і більшість українців, звертаюся до церковних справ, коли треба хрестити дитину, поховати когось з близьких, поставити свічку за здоров’я. Умовно я вірю в Бога, оскільки я до нього час від часу звертаюся. Так, мені хочеться, щоб була якась вічна істина, до якої можна апелювати. Тобто сказати: «Нехай тебе Бог береже...»
Коментувати
«А в найчистіших та неймовірних людях обов”язковоє те, що краще хай ніколи не вспливе…»
Коментувати
«Якщо й думаю про завтра, то тільки з точки зору власної психофізики. Я не дозволяю собі пуститися берега, адже в будь-який момент мені можуть зателефонувати... Але я нічого не можу у своєму творчому житті запланувати. У цьому сенсі я повністю залежна від дзвінка оцього мобільного телефона».
Коментувати
«Щоправда, були ролі, які мені вдавалися. Дзвінка піонерка, ведуча вистави — власне, грати себе. Коли вже мала визначатися з вибором, керівник студії багатозначно сказав: «Ви, безперечно, маєте вступати до театрального... на театрознавче відділення». Горю моєму не було кінця, і я пішла у філософи».
Коментувати
Тема: Любов
«Я вже давно для себе вирішила, що концепція двох половинок — хибна і дуже небезпечна ідея. Людина-половинка — це щось неповноцінне, що має потребу  взяти, а не дати. А люди можуть будувати стосунки тоді, коли вони повноцінні і готові віддавати».
Коментувати
«Всі дуже люблять розповідати про якусь третю сторону, російських, грузинських чи американських снайперів… Мені здається, це теж своєрідний захист від того, щоб визнати: українці вбивали українців. А так і було. Крапка. Але для багатьох це таке речення, яка не має звучати публічно…».
Коментувати
«Я не вважаю, що все обов’язково визначене батьками та вихованням. Є фундаментальні речі, закладені в душі кожної людини. У цьому сенсі не можна говорити про детермінізм стосовно людської особистості. Якби людина визначалася тільки середовищем, вона б не була здатною його змінювати».
Коментувати
Тема: Діти
«Удома я «вимикав» учителя. Ну, а в підлітковому віці Устим, як і більшість хлопців, заперечував і відкидав мої поради. Спирався на думку зовнішнього кола. В нас не було книжкової історії, коли син усім ділиться з батьком, і в них стовідсотковий духовний контакт».
Коментувати
1 2 11