Поділитись в соц мережах:
"Не очікуйте від росіян сьогодні того, чого не могли б зробити німці під час захоплення перемогами Гітлера. А поговоримо з росіянами тоді, коли вони боляче «шмякнутся», коли вони переживуть катарсис... І в те, що це станеться, я вірю".
Поділитись в соц мережах:
«Знаєте, як кажуть: «є компроміси і компроміси». Є речі, коли можна домовлятися, а є ті, де апріорі не можна. І головна проблема вибору, на мій погляд, — визначити різницю між цими двома речами».
Поділитись в соц мережах:
«Московське православ’я від часів Синоду, коли ще було Відомство православного сповідання, бачить ієрархію і владну вертикаль. Патріарх, митрополити, архієпископи, єпископи, архієреї, панотці... Усе це сильно нагадує дивізію радянської армії. У Київському патріархаті був такий самий розклад…».
Поділитись в соц мережах:
«Підлеглого треба вміти вислухати. Гаразд, він не стріляє, — він просто чудовий спостерігач. Його справа — побачити. Є витримка, добрий зір, уміє користуватися оптикою ... Молодець. Чому ні?...»
Поділитись в соц мережах:
Повна відео-версія
Поділитись в соц мережах:
«... обов'язок жінок обслуговувати інших людей, забезпечувати їхній комфорт, веде до того, що жінка починає нехтувати собою... Не слухати свої власні бажання, ігнорувати свої стремління... Що означає — не поважати себе».
Поділитись в соц мережах:
"Для мене це життя - один з багатьох кроків, які не матимуть якихось негативних наслідків. Я вважаю, що жити потрібно точно по совісті. Смерть же для мене не є якимось кінцевим явищем. Швидше, в пориві перфекціонізм , я думаю, що якісь цікаві речі (на них немає зараз часу) -- я відкладу на подальше життя ... "
Поділитись в соц мережах:
«У січні 2014-го я розмовляла з кримським «Беркутом». Серед них справді було дуже багато агресивно налаштованих. Бо до них ставилися як до собак. Вони спали в Кабміні на підлозі… У нас навіть одного разу зав’язалася розмова про можливу участь Росії в цьому внутрішньому конфлікті. Так один з них відразу сказав, що «я перший піду воювати. І потім, коли падав ДАП, я зустріла там одного з таких...».
Поділитись в соц мережах:
«Моє життя таке, яке є, воно не даремне. Це я знаю. Це я розумію. Однак стосовно себе я не можу сказати, що це життя успішне. Своє життя я більш руйную, аніж будую»
Поділитись в соц мережах:
«На те, наскільки він сильний чи слабкий. Шляхом маніпуляцій, провокацій, істерик... І якщо чоловік на них ведеться, то, так, він слабкий. І жінка це розуміє. Вона відчуває, що з таким чоловіком надалі може бути небезпечно. Від цього й страждає. Не хоче його, не поважає...».
Поділитись в соц мережах:
«Новина — це сигналізація про подію. Її посил — обмежений. А от пошук істини — досить тривалий процес, у якому мають брати участь і журналісти, і суспільство. Проблема саме в тому, що найчастіше ми сприймаємо новину як істину. Відбулася підміна понять. І цю підміну здійснили в тому числі ми самі, журналісти».
Поділитись в соц мережах:
«Захиститися від усього неможливо ... Але я думаю, як би боляче не було, це все досвід. Урок, який потрібно засвоїти. Все, що не вбиває, робить нас сильнішими ...».
Поділитись в соц мережах:
«І тут я говорю не про заяложену установку деяких церков, що, мовляв, прийшовши до Бога, ти відразу отримаєш гроші, здоров’я, успіх і кар’єру. Аж ніяк. Я саме про те, що людина може продовжувати залишатися сам на сам зі своєю трагедією, але для неї це вже не трагедія. А джерело її розвитку, якщо хочете. Місце її сили, морального і духовного зростання».
Поділитись в соц мережах:
«Рік тому прийшли двоє хлопчиків — брати Єгор і Назар. Діти дуже складні, травмовані... Один з хлопчиків дуже агресивний, що, безперечно, завдає багато клопоту всій сім’ї. Психологічно діти потребують дуже багато уваги. Вони ще можуть повернутися в біологічну сім’ю. Але в них є любляча бабуся, яка робить усе, щоб хлопчики жили з нею. І тут ми готові співпрацювати з бабусею, допомагати».
Поділитись в соц мережах:
«Про це потрібно точно говорити ... Не зважаючи на те, що міжнародні організації підготували багато людей, адекватних фахівців у кожній українській школі ми не знайдемо. Більше того, у багатьох школах я чула: "Ми про війну не говоримо, у нас ця тема табу ...". Про це не можна не говорити. Бо війна оточує дітей. І питання у них є. Чому мій тато не повернувся? Чому ми переїхали і мене називають переселенцем? ....»
Коментувати 
