ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Відповіді

У кожному короткому ролику герої говорять про себе, про країну, про життя, страхи, сенси, пошуки, розчарування та головні відкриття

«В якийсь момент я, за натурою спринтер, зайшла в зону, де спринтери не живуть. Задихаються. І тепер — це марафон. Мені треба розраховувати сили, думати про ресурси, утримувати однодумців, не дозволяючи їм перегоріти».

Коментувати
«Церква для мене — це середовище, де божественне стикається з людським. Де Бог входить у людську культуру й виражає себе через інструменти людських комунікацій. Через науку в тому числі. Моє основне заняття — наука. Я історик. Для мене взагалі було б якось не дуже правильно займатися релігією як професією. Релігія — більше, ніж професія».
Коментувати
«Я не вожу хліб або гуманітарку дітям на передову. Хоча всяке буває ... Для мене очевидно, що цей період життя і досвід --- продовження моєї професійної діяльності у сфері захисту прав дітей. Просто в такій формі, в якій вона можлива зараз. Ну, не платять мені за те, що я їжджу по селах, шукаю дітей і щось там роблю ... Це те, на що в даних умовах, я заробляю сама ...»
Коментувати
«Я думала: що мені робити далі? Однак повернулася з Гарварду  з дуже глибокою вірою, що журналістика важлива й потрібна. Ці півтора року допомогли мені багато що зрозуміти про свою країну і про світ, а головне — про місце України в цьому світі. Відчути, наскільки ми зациклилися на собі, закрилися у своїй мильній бульбашці й не розуміємо, як змінюється світ навколо».
Коментувати
«Бачу себе висококласним фахівцем, лікарем. У мене буде щаслива сім’я. У мене були можливості залишитися за кордоном. Мені там пропонували і реабілітацію, і навчання в кількох країнах. Я свідомо залишилася тут. Це було моє відповідальне рішення».
Коментувати
«Почула випадково її голос. Він мене вразив. Це була ніч одного з найскладніших періодів мого життя... До ранку я вже знала все про цю співачку. Послухала два альбоми, подивилася її єдине інтерв’ю... І подумала: ну чому в нас у всіх театрах іде вистава про Едіт Піаф?!.. Але... уже не зможу її зіграти. Я її переросла…».
Коментувати
«Він був професором історії у Львівському університеті, дуже шанованою людиною. На жаль, я дуже мало його знала через складні сімейні відносини. Але мама розповідає, що, коли мене принесли додому з пологового будинку, Ярослав Павлович Кісь дуже зрадів і промовив: «О, Оксаночка буде істориком, якщо мої сини не захотіли продовжити справу мого життя».
Коментувати
«І вже знала, що таке вплив. І правдою, і впливом можна користуватися як у суспільних благородних цілях, так і у власних, різних меркантильних. Іноді — помилково. Але це ті речі, які мене спіткали вже набагато пізніше».
Коментувати
«…що у тебе більше поганого настрою, ніж хорошого, якщо можеш дати людям тільки негатив, то все — на цьому потрібно закінчувати. Я проти того, щоб пенсія у акторів була в шістдесят років. Апарат всередині — він же теж має термін придатності. Нервова система, миттєве збудження, коли ти виходиш на сцену і починаєш працювати...».
Коментувати
1 2