Поділитись в соц мережах:
«У тому варіанті, в якому це відбувається в Росії – не дай Бог. Ніякими благими намірами це неможливо виправдати»
Поділитись в соц мережах:
«Як — я не знаю, але часто думаю про мотивацію, що передує тим чи іншим вчинкам. Пояснити свою підлість чи продажність насправді можна завжди. Втомою, потребою, необхідністю. У нас постійно йде боротьба. Вибір завжди за нами».
Поділитись в соц мережах:
«Я, як і більшість українців, звертаюся до церковних справ, коли треба хрестити дитину, поховати когось з близьких, поставити свічку за здоров’я. Умовно я вірю в Бога, оскільки я до нього час від часу звертаюся. Так, мені хочеться, щоб була якась вічна істина, до якої можна апелювати. Тобто сказати: «Нехай тебе Бог береже...»
Поділитись в соц мережах:
«А в найчистіших та неймовірних людях обов'язково є те, що краще хай ніколи не вспливе…»
Поділитись в соц мережах:
«Якщо й думаю про завтра, то тільки з точки зору власної психофізики. Я не дозволяю собі пуститися берега, адже в будь-який момент мені можуть зателефонувати... Але я нічого не можу у своєму творчому житті запланувати. У цьому сенсі я повністю залежна від дзвінка оцього мобільного телефона».
Поділитись в соц мережах:
«Щоправда, були ролі, які мені вдавалися. Дзвінка піонерка, ведуча вистави — власне, грати себе. Коли вже мала визначатися з вибором, керівник студії багатозначно сказав: «Ви, безперечно, маєте вступати до театрального... на театрознавче відділення». Горю моєму не було кінця, і я пішла у філософи».
Поділитись в соц мережах:
Повна відео-версія інтерв'ю
Поділитись в соц мережах:
«Я вже давно для себе вирішила, що концепція двох половинок — хибна і дуже небезпечна ідея. Людина-половинка — це щось неповноцінне, що має потребу взяти, а не дати. А люди можуть будувати стосунки тоді, коли вони повноцінні і готові віддавати».
Поділитись в соц мережах:
«Якщо повернутися знову ж таки на регіональний рівень, місцеві державні адміністрації досі залишаються громіздкими і зашкарублими структурами. Але вони в рамках логіки децентралізації за фактом давно втратили функції, покладені на них іще в середині 90-х. Саме тому вони якраз мають і час, і ресурси, щоб займатися різними незаконними практиками».
Поділитись в соц мережах:
«Всі дуже люблять розповідати про якусь третю сторону, російських, грузинських чи американських снайперів… Мені здається, це теж своєрідний захист від того, щоб визнати: українці вбивали українців. А так і було. Крапка. Але для багатьох це таке речення, яка не має звучати публічно…».
Поділитись в соц мережах:
«Я не вважаю, що все обов’язково визначене батьками та вихованням. Є фундаментальні речі, закладені в душі кожної людини. У цьому сенсі не можна говорити про детермінізм стосовно людської особистості. Якби людина визначалася тільки середовищем, вона б не була здатною його змінювати».
Поділитись в соц мережах:
«Удома я «вимикав» учителя. Ну, а в підлітковому віці Устим, як і більшість хлопців, заперечував і відкидав мої поради. Спирався на думку зовнішнього кола. В нас не було книжкової історії, коли син усім ділиться з батьком, і в них стовідсотковий духовний контакт».
Поділитись в соц мережах:
«Але багато речей осідають у нас ще в дитинстві, коли ми ще не можемо їх критично осмислити, вибудувати до них дистанцію і, наприклад, сказати: «Я подумаю, треба мені мати дітей чи ні». Адже однорічній дівчинці вже дали в руки пупсика, щоб гратися в «доньки-матері». Це єдиний запропонований їй формат. Ближче до тридцяти років прийти, наприклад, до ідеї чайлдфрі — свідомої бездітності — не так і просто».
Поділитись в соц мережах:
«Оскільки Устим займався боксом, міг захистити. Конфлікт стався в цьому грунті. Захистив, але занадто жорстко. Батьки хлопця, котрий постраждав, були не з бідних і вимагали покарання. Однак можна було спробувати якось усе владнати. Проте він сказав «ні». Це було його рішення. Так він розлучився зі своєю дитячою мрією».
Поділитись в соц мережах:
«Я приблизно розумію, хто ще, окрім Януковича та його команди, знав про цей сценарій. Якщо ти знав про підготовку злочину й нічого не зробив, щоб його зупинити, то ти — співучасник. Тому всі, хто з боку Майдану знав про підготовку розстрілів, — винні».
Коментувати 
