Поділитись в соц мережах:
Повна відео - версія
Поділитись в соц мережах:
«У більшості наших продюсерів, які теж тільки народилися, мета одна — заробити гроші. Мислити й думати — це прерогатива фестивального глядача, який інакше дивиться кіно, по-іншому сприймає… А коли ти приходиш у кінозал торгового центру, де хрумтять попкорном у найдраматичніші моменти, коли на екрані показують розстріл, приміром, — це вже зовсім інша історія».
Поділитись в соц мережах:
«В усьому іншому Майдан — українське специфічне явище, яке не було революцією в буквальному значенні. Коли відбувається зміна економічної або політичної моделі держави».
Поділитись в соц мережах:
«Були ті, хто відмовлявся від участі в розгоні і їхав геть. Ті, хто потім намагався добитися якоїсь правди. Навіть давали свідчення. Але їх зробили маргіналами. Система не зважилася навіть на ротацію керівників, залишивши на посадах кінчених відморозків. Тобто тих, хто поводився по-людськи, не заохотили. А найбільш жорстокі й безжальні піднялися».
Поділитись в соц мережах:
«Я добре пам’ятаю, як узимку 2017-го «Українська правда» дала матеріал міжнародної правозахисної організації про випадки сексуального насильства в Донбасі. Я отримала десятки листів і коментарів від громадян і докори від колег — мовляв, зараз не час про це писати. Терпимість до іншої думки досягла критично низької позначки».
Поділитись в соц мережах:
"Скажімо, що я знаю притчу про дракона і про героя. Який бореться з драконом. Перемагає його. Сідає на його трон і у нього проростають пазурі. Це є. Це -- притча. Вона є в нашій літературі, в нашому світогляді... Кожна влада має певний ліміт, певні обмеження, за рамки яких вона не може вийти... Томунадія --не на владу, а надія -- на людину. На тих, хто може змінити свою поведінку"
Поділитись в соц мережах:
"Ці люди -- ті, хто вижив. Це люди, у яких було стільки сил, щоб пережити ці жахливі події. І не обов'язково, що їм усім потрібна реабілітація. Я люблю слово -- реадаптація. Їм дійсно потрібно заново адаптуватися до колишньої мирного життя. До нового себе. Вже в інших умовах і, по суті, в іншій країні ... А реабілітація потрібна тим, хто її попросить. І тут, на жаль, на державному рівні людям звертатися за допомогою нікуди і ні до кого".
Поділитись в соц мережах:
«Ми повинні перестати рухатися за шаблоном, який задає Фейсбук, присвоївши собі монополію на правду. Ми маємо казати один одному речі, які казати й слухати боляче. Кожен з нас має право висловити те, що думає. Ми повинні вступити в діалог з регіональною пресою і регіональним громадянським суспільством, щоб виключити історії, подібні тій, яка сталася з Катею Гандзюк. Бо відповідальність за те, що з нею сталося, несемо й ми. Коли регіони живуть своїм життям, трапляються Майдани й війни».
Поділитись в соц мережах:
«Ухвалений 2016 року закон про державну службу — це на 90 відсотків Закон №4050 від 17 листопада 2011 року. Проєкт цього закону тричі вносився до парламенту з 2008 по 2011 рік. І всі три рази — увага! — Януковичем. І це зовсім не тому, що Віктор Федорович був великим прибічником реформи державної служби, — повірте, не був. І не “тому що послідовий». А тому, що іще за кілька років до першої спроби цієї законодавчої ініціативи одна і та сама згуртована команда професіоналів на держслужбі почала готувати та адвокатувати законопроект».
Поділитись в соц мережах:
"Ще з часів Союзу нас методи не цікавили, нас цікавила тільки глобальна мета - БАМ, цілина ... З точки зору країни, це, можливо, правильний підхід. І Китай, наприклад, це сьогодні яскраво демонструє. Але з точки зору людей, такий підхід загрожує мільйонами трагедій і страждань. Західне суспільство йде абсолютно іншим шляхом. для нього методи мають значення ".
Поділитись в соц мережах:
«Виходячи з мого походження, освіти і того, чим займаюся, на мені лежить велика громадська відповідальність. Мені було б дуже сумно, якби ми з колегами за останні чотири роки не проїхали 32 міста України і не почули людей, які надихають...».
Поділитись в соц мережах:
«А я жодних результатів і не чекаю. Мені одна мудра людина дала таку пораду: ніколи і ні від кого не чекати подяки. Хочеш щось робити — роби. Хочеш допомогти — допоможи... Не сподівайся, що твоя дитина на своє 20-річчя зробить тобі якийсь подарунок і вимовить поетичними рядками, яка ти прекрасна мама».
Поділитись в соц мережах:
«Формальні й дуже приємні для деяких жінок ритуали вкорінені у підсвідомість як ідея несамостійності та залежності жінки, яка не в змозі про себе подбати і вимагає опіки…».
Поділитись в соц мережах:
«Ти чітко бачиш на плівці, що абсолютно конкретна людина стріляє в іншу, і та падає. Але тобі навіщось треба доводити, що саме ця людина стріляла саме з цієї зброї і що саме ця куля поцілила в іншу людину... Це нонсенс. У цивілізованих країнах є поняття очевидності злочину. Очевидно, що стріляє — отже, винен».
Поділитись в соц мережах:
«Як це? А чому? ... Або - дитина з посттравматичним стресом: як це? Мені потрібно бачити цю дитину. Говорити з нею. Подивитися як вона ходить до школи. Подивитися на відносини, на беграунд ...»
Коментувати 
