ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Відповіді

У кожному короткому ролику герої говорять про себе, про країну, про життя, страхи, сенси, пошуки, розчарування та головні відкриття

«Це позбавило б чиновника можливості приймати рішення і зобов’язало б виконувати інструкцію. Все. Жодних варіантів. Я взагалі проти якихось варіантів у держуправлінні. У приватному секторі — так. Там, де є ризик, де стартапи та інше».
Коментувати
«У тому варіанті, в якому це відбувається в Росії – не дай Бог. Ніякими благими намірами це неможливо виправдати»
Коментувати

«Як — я не знаю, але часто думаю про мотивацію, що передує тим чи іншим вчинкам. Пояснити свою підлість чи продажність насправді можна завжди. Втомою, потребою, необхідністю. У нас постійно йде боротьба. Вибір завжди за нами».

Коментувати
«Я, як і більшість українців, звертаюся до церковних справ, коли треба хрестити дитину, поховати когось з близьких, поставити свічку за здоров’я. Умовно я вірю в Бога, оскільки я до нього час від часу звертаюся. Так, мені хочеться, щоб була якась вічна істина, до якої можна апелювати. Тобто сказати: «Нехай тебе Бог береже...»
Коментувати
«А в найчистіших та неймовірних людях обов'язково є те, що краще хай ніколи не вспливе…»
Коментувати
«Якщо й думаю про завтра, то тільки з точки зору власної психофізики. Я не дозволяю собі пуститися берега, адже в будь-який момент мені можуть зателефонувати... Але я нічого не можу у своєму творчому житті запланувати. У цьому сенсі я повністю залежна від дзвінка оцього мобільного телефона».
Коментувати
«Щоправда, були ролі, які мені вдавалися. Дзвінка піонерка, ведуча вистави — власне, грати себе. Коли вже мала визначатися з вибором, керівник студії багатозначно сказав: «Ви, безперечно, маєте вступати до театрального... на театрознавче відділення». Горю моєму не було кінця, і я пішла у філософи».
Коментувати
Тема: Любов
«Я вже давно для себе вирішила, що концепція двох половинок — хибна і дуже небезпечна ідея. Людина-половинка — це щось неповноцінне, що має потребу  взяти, а не дати. А люди можуть будувати стосунки тоді, коли вони повноцінні і готові віддавати».
Коментувати
«Якщо повернутися знову ж таки на регіональний рівень, місцеві державні адміністрації досі залишаються громіздкими і зашкарублими структурами. Але вони в рамках логіки децентралізації за фактом давно втратили функції, покладені на них іще в середині 90-х. Саме тому вони якраз мають і час, і ресурси, щоб займатися різними незаконними практиками».
Коментувати
«Всі дуже люблять розповідати про якусь третю сторону, російських, грузинських чи американських снайперів… Мені здається, це теж своєрідний захист від того, щоб визнати: українці вбивали українців. А так і було. Крапка. Але для багатьох це таке речення, яка не має звучати публічно…».
Коментувати
«Я не вважаю, що все обов’язково визначене батьками та вихованням. Є фундаментальні речі, закладені в душі кожної людини. У цьому сенсі не можна говорити про детермінізм стосовно людської особистості. Якби людина визначалася тільки середовищем, вона б не була здатною його змінювати».
Коментувати
Тема: Діти
«Удома я «вимикав» учителя. Ну, а в підлітковому віці Устим, як і більшість хлопців, заперечував і відкидав мої поради. Спирався на думку зовнішнього кола. В нас не було книжкової історії, коли син усім ділиться з батьком, і в них стовідсотковий духовний контакт».
Коментувати
«Але багато речей осідають у нас ще в дитинстві, коли ми ще не можемо їх критично осмислити, вибудувати до них дистанцію і, наприклад, сказати: «Я подумаю,  треба  мені мати дітей  чи ні». Адже однорічній  дівчинці вже дали в руки пупсика, щоб гратися в «доньки-матері». Це єдиний запропонований їй формат. Ближче до тридцяти років прийти, наприклад, до ідеї чайлдфрі — свідомої бездітності — не так і просто».
Коментувати
Тема: Діти
«Оскільки Устим займався боксом, міг захистити. Конфлікт стався в цьому грунті. Захистив, але занадто жорстко. Батьки хлопця, котрий постраждав, були не з бідних і вимагали покарання. Однак можна було спробувати якось усе владнати. Проте він сказав «ні». Це було його рішення. Так він розлучився зі своєю дитячою мрією».
Коментувати
«Я приблизно розумію, хто ще, окрім Януковича та його команди, знав про цей сценарій. Якщо ти знав про підготовку злочину й нічого не зробив, щоб його зупинити, то ти — співучасник. Тому всі, хто з боку Майдану знав про підготовку розстрілів, — винні».
Коментувати
«... він був написаний через дуже великий біль. Це був концентрат, відповідь на те, що я тоді відчувала. Мій протест проти цього болю ... І коли він знайшов відгук у мільйонів людей в усьому світі, це не була для мене якась хвилина слави. Це було велике щастя --- дізнатися, що так багато людей відчувають те ж, що і я ... »
Коментувати
«Певним індикатором ставлення суспільства до цих процесів є показник ставлення до того, щоб дозволити вільний продаж зброї. 80% українців — проти. Тобто люди цього бояться. У той самий час ми запитували про можливість самосуду. Стабільні 10%, які виправдовують самосуд, в Україні є. І це досить багато...».
Коментувати
«Мені хочеться показати своїм дітям, що таке сім’я, хочеться переконати їх у тому, що сім’я — це класно. Щоб вони знали, що мама — це найближча людина, яка тебе пожаліє, приголубить, поцілує на ніч... Казку почитає. Усе тобі віддасть. Вони цього ще не знають».
Коментувати
"…ні з квартирами... ні з хоромами в Межигір'ї, ні з порцеляновими і ще якимись багатствами... Стояти на боці добра-це велика розкіш. Часом із  --труднощами, часом – із небезпекою для життя..."
Коментувати

«У ніч на 30-те все змінилося. Виявилося, що маю або їхати геть і міняти професію, визнавши, що все, чим я раніше займалася, — блеф. Або робити щось, щоб залишити за собою право називатися адвокатом».

Коментувати
«Діти ж не вибирають, де жити і як. Вони жили, ходили до школи .... і тут "бах" ... вийшло так, що ти залишився на одному боці, а твої друзі — на іншому ... Ніхто тебе не питає, їхати тобі або залишатися ... . Про які порушення прав тут взагалі уже можна говорити ...»
Коментувати
«А нас стосується. Я розумію, що в нас хлопчики. І що вони обидва військові. Але, знаєте, я така мама, що якщо син скаже, що піде стрибати з парашутом, я не заборонятиму. Я стрибатиму разом із ним».
Коментувати
«Навіть зараз ... хоч би як не хотілося казати, але сірник чиркнути на Балканах, — там усе почнеться по-новому...  У Придністров'ї — те ж саме ... »
Коментувати
«І для країни це - велика проблема. Яка показує, власне чому ці люди помилково з'явилися на чолі держави. Вони не мислять з точки зору користі для країни. Вони мислять з точки зору власних страхів. А розслідувати треба всі злочини. І розстріли на Майдані. І військові злочини на Донбасі. З двох боків. І корупцію у владі».
Коментувати

«Хто такий правоохоронець? У чому його пряма функція в системі? Як він повинен діяти у повсякденній і критичній ситуаціях? Як розуміти і виконувати свої прямі обов’язки? Тому що питання для правоохоронця, прокурора або судді не в тому, на чию сторону стати, а в тому, як максимально чесно і професійно виконати свої прямі обов’язки».

Коментувати

«Мова, скоріше, про суспільний договір. Коли суспільство і держава про щось домовляються і за цим договором взаємодіють. Ніч із 18 на 19 лютого 2014 року — це точка біфуркації, в якій держава критично порушила суспільний договір. Коли держава перестала приховувати справжнє обличчя і заявила: «Так, я — бандит. Так, я можу вас убити, і мені за це нічого не буде».

Коментувати
«В 2014-му здавалося, що це можливо і що це може відбутися швидко. Зараз я не знаю….  Ситуація дещо стабілізувалась. На нас зараз ніхто не нападає. І йти вперед – це фактично йти на мирне населення… »
Коментувати
«Значно збільшився відсоток людей, готових давати гроші на різні громадські потреби. Стабільно близько 40% українців займаються такою добродійністю, а раніше, до Революції Гідності, було близько 25%. Але, знаєте, це все ж такий собі новий патерналізм».
Коментувати
«Можливо, я зараз валявся би у якійсь канаві, п’яний і розчавлений. Я ночами плакав, у тисячний раз передивлявся відео, а вранці вставав, відповідав на дзвінки, шукав спорядження, берці для таких самих хлопців на фронті...».
Коментувати
«Звичайно, ми увесь час повертаємося до цієї теми, намагаємося знайти відповіді на якісь запитання. Але, напевно, ці відповіді є тільки в хлопців. Богдан сказав, що капітан порадив йому писати щоденник. Щоб він фіксував усе, що з ним відбувається. І він пише. Брат йому сказав: «Ти пиши, а ми потім видамо книжку твоїх спогадів».
Коментувати
«Але на  тому боці, як і на нашому, є будинки, в яких люди не живуть. Може, хтось не стримувався  й стріляв по них, але ми так ніколи не працювали... Ми чудово  розуміли, що там могли виявитися  якась бабуся чи дідусь... мирні жителі... в яких, можливо, тут син або внук... »
Коментувати
«У своєму першому листі, а він був найбільшим, Богдан написав: «Мамо, треба прийняти все, що сталося, як невід’ємну частину біографії. Але головне, що я залишився живий. Отже, усе ще можна в цьому житті змінити».
Коментувати
«Нічого не можна отримати просто так. І дуже важливо навчитися бачити цю ціну. Бути готовим заплатити цю ціну. За все. За відношення, за розвиток, за майбутнє, за дітей »
Коментувати
«... Від того як ти чініш, як ти думаєш, що ти відчуваєш ... Це все підконтрольне. Просто нужно Свідомо до цього ставити. Контролюваті собі. І тоді все чудесним способом змінюється вокруг тобі»
Коментувати
«Якщо ти вдарив, то тебе вдарять сильніше. Просто для того, щоб навчити. Я намагаюся не робити якихось недобрих вчинків. Намагаюся не заздрити людям, оскільки розумію, що кожен успіх коштує дорого. Не буває нічого на рівному місці, людина за все платить ... »
Коментувати

«Фокусуватися на тому, щоб утримувати людей, — це дуже складно. Але оскільки розслідування триває, виходить, такі люди є. Є суддя, котрий не йде на важливий у його кар’єрі конкурс, тому що не може кинути справу, яку розпочав. Нехай тільки в одній справі з десяти. Але такий суддя є».

Коментувати
«Визнав реальність агресії і людських страждань. І у відповідь на це вирішив втрутитися в українську ситуацію всіляко, сприяв формуванню визнаної автокефальної церкви України. І через факт визнання реальності став затребуваний в Україні».
Коментувати
«Мені буде складно побачити, зрозуміти що ж відбувається в душі іншої людини, в його картині світу, якщо я не зроблю крок в цю картину, якщо я не стану частиною цієї картини…»
Коментувати
«…поки вони не доведуть протилежного ... Доброзичливий посил світу дає більше шансів отримати таку ж відповідь. У той же час я вважаю, що ніхто нікому нічого не винен ...».
Коментувати
«Я вірю в Бога і в якісь основні загальнолюдські речі. У те, що родина важлива... Але, з іншого боку, всі ці галицькі штуки так довго на мене тиснули, що зараз я хочу від них трохи відійти. Я надто багато комплексувала й переживала, що щось роблю неправильно стосовно людей, сім’ї».
Коментувати
«Бо там було небезпечно. Але реально боролися десятки, ну, може, дві-три сотні молодих людей. Що були кістяком. І саме там опинилися ті люди, котрі поставили ідею вище за себе. Чи був це юнацький максималізм? Так, був. Але було ще щось…».
Коментувати
Тема: Росія
«Основна проблема Росії в тому, що за всю її історію не було такої тяглої ділянки в часі, яка хоча б одному поколінню дозволила би вирости без царя, генсека або Путіна. Для Росії це велике лихо, яке гальмує розвиток її потенціалу».
Коментувати
«...Та частина населення, яка була патріотичною, — вона стала ще більш патріотичною. Волонтери, журналісти, громадськість, бізнес, армія зуміли зупинити просування добре навченої й оснащеної армії»
Коментувати
«…для того, щоб не втратити  свободу... Гідність у тому, що вони хочуть жити у вільному світі … тобто вектор розвитку йде у світове співтовариство… не тільки в Європу…Європа – ця метафора…»
Коментувати
«Потрібно створити інформаційний портал з повною інформацією для мігрантів. Які ризики? Які правила поведінки? Які переваги? Яка зарплата? Люди часто їдуть,  не розуміючи, куди і на які умови».
Коментувати
«Тому що наше суспільство ще слабко чує… З моменту Празькой весни 68-го до Гавела минула певна  кількість років… Так, і ми ще маємо визрівати»
Коментувати
«Тобто щоб готовність до протесту вилилася в реальний протест, необхідні три фактори. По-перше, якийсь поштовх, крок з боку влади, який відразу обурить велику кількість людей. По-друге — наявність політиків, яким довіряють. По-третє, люди повинні розуміти, що буде в результаті».
Коментувати
«Так, воно ще дуже слабке. У нього ще немає необхідних важелів впливу. Але я вважаю, що мине ще років зо два-три, і воно вже не дасть ділити бюджет так, як вони ділять. На місцевому рівні в тому числі. Бо одна річ — впливати на парламент, уряд і президента, і зовсім інша — на голову твоєї сільради».
Коментувати
"Державні інституції використовують ті маяки і обмеження, які народ не сприймає. Це досить фундаментально і зрозуміло для України. Для 80 відсотків українців  свобода -- головна цінність. Безумовно, якісь обмеження потрібні. Але у нас держава хоче контролювати абсолютно все. Вона втручається в науку, в культуру, в церкву ... Для західного суспільства - це нонсенс ".
Коментувати
«Є теорія поділу влади -- на законодавчу, виконавчу і судову. В Україні поділ номінальний. Незалежних судів ми так і не створили. Система може себе дієво показати тільки в разі наявності вироків щодо осіб з влади. Але таких вироків немає. Значить наші правоохоронна і судова системи – бутафорія».
Коментувати
1 2 3 13