ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Відповіді

У кожному короткому ролику герої говорять про себе, про країну, про життя, страхи, сенси, пошуки, розчарування та головні відкриття

«Але багато речей осідають у нас ще в дитинстві, коли ми ще не можемо їх критично осмислити, вибудувати до них дистанцію і, наприклад, сказати: «Я подумаю,  треба  мені мати дітей  чи ні». Адже однорічній  дівчинці вже дали в руки пупсика, щоб гратися в «доньки-матері». Це єдиний запропонований їй формат. Ближче до тридцяти років прийти, наприклад, до ідеї чайлдфрі — свідомої бездітності — не так і просто».
Коментувати
Тема: Діти
«Оскільки Устим займався боксом, міг захистити. Конфлікт стався в цьому грунті. Захистив, але занадто жорстко. Батьки хлопця, котрий постраждав, були не з бідних і вимагали покарання. Однак можна було спробувати якось усе владнати. Проте він сказав «ні». Це було його рішення. Так він розлучився зі своєю дитячою мрією».
Коментувати
«Я приблизно розумію, хто ще, окрім Януковича та його команди, знав про цей сценарій. Якщо ти знав про підготовку злочину й нічого не зробив, щоб його зупинити, то ти — співучасник. Тому всі, хто з боку Майдану знав про підготовку розстрілів, — винні».
Коментувати
«... він був написаний через дуже великий біль. Це був концентрат, відповідь на те, що я тоді відчувала. Мій протест проти цього болю ... І коли він знайшов відгук у мільйонів людей в усьому світі, це не була для мене якась хвилина слави. Це було велике щастя --- дізнатися, що так багато людей відчувають те ж, що і я ... »
Коментувати
«Певним індикатором ставлення суспільства до цих процесів є показник ставлення до того, щоб дозволити вільний продаж зброї. 80% українців — проти. Тобто люди цього бояться. У той самий час ми запитували про можливість самосуду. Стабільні 10%, які виправдовують самосуд, в Україні є. І це досить багато...».
Коментувати
"…ні з квартирами... ні з хоромами в Межигір'ї, ні з порцеляновими і ще якимись багатствами... Стояти на боці добра-це велика розкіш. Часом із  --труднощами, часом – із небезпекою для життя..."
Коментувати

«У ніч на 30-те все змінилося. Виявилося, що маю або їхати геть і міняти професію, визнавши, що все, чим я раніше займалася, — блеф. Або робити щось, щоб залишити за собою право називатися адвокатом».

Коментувати
«Діти ж не вибирають, де жити і як. Вони жили, ходили до школи .... і тут "бах" ... вийшло так, що ти залишився на одному боці, а твої друзі — на іншому ... Ніхто тебе не питає, їхати тобі або залишатися ... . Про які порушення прав тут взагалі уже можна говорити ...»
Коментувати
«Навіть зараз ... хоч би як не хотілося казати, але сірник чиркнути на Балканах, — там усе почнеться по-новому...  У Придністров'ї — те ж саме ... »
Коментувати
«І для країни це - велика проблема. Яка показує, власне чому ці люди помилково з'явилися на чолі держави. Вони не мислять з точки зору користі для країни. Вони мислять з точки зору власних страхів. А розслідувати треба всі злочини. І розстріли на Майдані. І військові злочини на Донбасі. З двох боків. І корупцію у владі».
Коментувати

«Хто такий правоохоронець? У чому його пряма функція в системі? Як він повинен діяти у повсякденній і критичній ситуаціях? Як розуміти і виконувати свої прямі обов’язки? Тому що питання для правоохоронця, прокурора або судді не в тому, на чию сторону стати, а в тому, як максимально чесно і професійно виконати свої прямі обов’язки».

Коментувати

«Мова, скоріше, про суспільний договір. Коли суспільство і держава про щось домовляються і за цим договором взаємодіють. Ніч із 18 на 19 лютого 2014 року — це точка біфуркації, в якій держава критично порушила суспільний договір. Коли держава перестала приховувати справжнє обличчя і заявила: «Так, я — бандит. Так, я можу вас убити, і мені за це нічого не буде».

Коментувати
«В 2014-му здавалося, що це можливо і що це може відбутися швидко. Зараз я не знаю….  Ситуація дещо стабілізувалась. На нас зараз ніхто не нападає. І йти вперед – це фактично йти на мирне населення… »
Коментувати
«Значно збільшився відсоток людей, готових давати гроші на різні громадські потреби. Стабільно близько 40% українців займаються такою добродійністю, а раніше, до Революції Гідності, було близько 25%. Але, знаєте, це все ж такий собі новий патерналізм».
Коментувати
«Можливо, я зараз валявся би у якійсь канаві, п’яний і розчавлений. Я ночами плакав, у тисячний раз передивлявся відео, а вранці вставав, відповідав на дзвінки, шукав спорядження, берці для таких самих хлопців на фронті...».
Коментувати
«Але на  тому боці, як і на нашому, є будинки, в яких люди не живуть. Може, хтось не стримувався  й стріляв по них, але ми так ніколи не працювали... Ми чудово  розуміли, що там могли виявитися  якась бабуся чи дідусь... мирні жителі... в яких, можливо, тут син або внук... »
Коментувати
«Нічого не можна отримати просто так. І дуже важливо навчитися бачити цю ціну. Бути готовим заплатити цю ціну. За все. За відношення, за розвиток, за майбутнє, за дітей »
Коментувати
«... Від того як ти чініш, як ти думаєш, що ти відчуваєш ... Це все підконтрольне. Просто нужно Свідомо до цього ставити. Контролюваті собі. І тоді все чудесним способом змінюється вокруг тобі»
Коментувати
«Якщо ти вдарив, то тебе вдарять сильніше. Просто для того, щоб навчити. Я намагаюся не робити якихось недобрих вчинків. Намагаюся не заздрити людям, оскільки розумію, що кожен успіх коштує дорого. Не буває нічого на рівному місці, людина за все платить ... »
Коментувати

«Фокусуватися на тому, щоб утримувати людей, — це дуже складно. Але оскільки розслідування триває, виходить, такі люди є. Є суддя, котрий не йде на важливий у його кар’єрі конкурс, тому що не може кинути справу, яку розпочав. Нехай тільки в одній справі з десяти. Але такий суддя є».

Коментувати
«Визнав реальність агресії і людських страждань. І у відповідь на це вирішив втрутитися в українську ситуацію всіляко, сприяв формуванню визнаної автокефальної церкви України. І через факт визнання реальності став затребуваний в Україні».
Коментувати
«Мені буде складно побачити, зрозуміти що ж відбувається в душі іншої людини, в його картині світу, якщо я не зроблю крок в цю картину, якщо я не стану частиною цієї картини…»
Коментувати
«…поки вони не доведуть протилежного ... Доброзичливий посил світу дає більше шансів отримати таку ж відповідь. У той же час я вважаю, що ніхто нікому нічого не винен ...».
Коментувати
«Я вірю в Бога і в якісь основні загальнолюдські речі. У те, що родина важлива... Але, з іншого боку, всі ці галицькі штуки так довго на мене тиснули, що зараз я хочу від них трохи відійти. Я надто багато комплексувала й переживала, що щось роблю неправильно стосовно людей, сім’ї».
Коментувати
«Бо там було небезпечно. Але реально боролися десятки, ну, може, дві-три сотні молодих людей. Що були кістяком. І саме там опинилися ті люди, котрі поставили ідею вище за себе. Чи був це юнацький максималізм? Так, був. Але було ще щось…».
Коментувати
Тема: Росія
«Основна проблема Росії в тому, що за всю її історію не було такої тяглої ділянки в часі, яка хоча б одному поколінню дозволила би вирости без царя, генсека або Путіна. Для Росії це велике лихо, яке гальмує розвиток її потенціалу».
Коментувати
«...Та частина населення, яка була патріотичною, — вона стала ще більш патріотичною. Волонтери, журналісти, громадськість, бізнес, армія зуміли зупинити просування добре навченої й оснащеної армії»
Коментувати
«…для того, щоб не втратити  свободу... Гідність у тому, що вони хочуть жити у вільному світі … тобто вектор розвитку йде у світове співтовариство… не тільки в Європу…Європа – ця метафора…»
Коментувати
«Потрібно створити інформаційний портал з повною інформацією для мігрантів. Які ризики? Які правила поведінки? Які переваги? Яка зарплата? Люди часто їдуть,  не розуміючи, куди і на які умови».
Коментувати
«Тому що наше суспільство ще слабко чує… З моменту Празькой весни 68-го до Гавела минула певна  кількість років… Так, і ми ще маємо визрівати»
Коментувати
«Тобто щоб готовність до протесту вилилася в реальний протест, необхідні три фактори. По-перше, якийсь поштовх, крок з боку влади, який відразу обурить велику кількість людей. По-друге — наявність політиків, яким довіряють. По-третє, люди повинні розуміти, що буде в результаті».
Коментувати
«Так, воно ще дуже слабке. У нього ще немає необхідних важелів впливу. Але я вважаю, що мине ще років зо два-три, і воно вже не дасть ділити бюджет так, як вони ділять. На місцевому рівні в тому числі. Бо одна річ — впливати на парламент, уряд і президента, і зовсім інша — на голову твоєї сільради».
Коментувати
"Державні інституції використовують ті маяки і обмеження, які народ не сприймає. Це досить фундаментально і зрозуміло для України. Для 80 відсотків українців  свобода -- головна цінність. Безумовно, якісь обмеження потрібні. Але у нас держава хоче контролювати абсолютно все. Вона втручається в науку, в культуру, в церкву ... Для західного суспільства - це нонсенс ".
Коментувати
«Є теорія поділу влади -- на законодавчу, виконавчу і судову. В Україні поділ номінальний. Незалежних судів ми так і не створили. Система може себе дієво показати тільки в разі наявності вироків щодо осіб з влади. Але таких вироків немає. Значить наші правоохоронна і судова системи – бутафорія».
Коментувати

«Дійшло до того, що влада в так званому законі про амністію, про яку вона домовляється з опозицією, офіційно обіцяє, що в разі розблокування вулиць і будинків буде змінено запобіжний захід протестувальникам, уже взятим під варту. Це класичні вимоги терористів. У цьому випадку терористом є держава».

Коментувати
Тема: Любов
«Розуміти, що ти без цієї людини не можеш жити. І річ не в тому, що він чи вона допоможуть тобі щось пережити, — абсолютно ні… Я не могла жити без своєї мами. Коли її не стало, це було щось страшне для мене. Я не знаю, як взагалі залишилася на цьому світі… Правда. Я не можу уявити собі свого життя без свого чоловіка…»
Коментувати
«Це діти і з сімей переселенців, і з сімей військових. У яких батько  «одного прекрасного дня» вийшов з дому і не повернувся ... Це трагедія дитинства також пов'язана з війною, навіть якщо дитина ніколи не чула автоматної черги».
Коментувати
«І для мене є абсолютною відповідальність дорослих за дітей. Без будь-яких чому або ще якихось аргументів. Напевно, моя нинішня професійна діяльність тягнеться з мого дитинства. З якихось особистих переживань і травм. І розуміння стану дитини в тій ситуації, коли немає нікого, хто міг би їй допомогти ...»
Коментувати
«Мені не цікаво працювати в бізнесі. Я міг би працювати на юридичну компанію, заробляти великі гроші і жити в садибі. Але мені це глибоко нецікаво. Тому що я помру і свої майнові досягнення я нікуди з собою не заберу. І навіть не факт, що вони дістануться дітям. Тому що в разі пожежі все може згоріти. І все життя даремно? Це не моє...»
Коментувати
«Іноді виникає таке відчуття, що він сам себе не контролює,  невідомо, що в ньому зараз заговорить. Цікава жива істота, яка може по-різному себе проявити. І зараз ми якраз живемо в такий час, який нас усіх розкриває».
Коментувати
Тема: Любов
"Ми оточені господніми знаками, але ми не завжди вміємо їх читати. Але один знак я прочитав. Було два колишніх воїна УПА в моєму таборі. Один з них - теж дуже відданий - не пішов на співпрацю з КДБ... проте сам по собі він був дуже добрий і доброзичливий... Другий був чоловіком, знищеним ненавистю. він трясся від люті. Дві моделі поведінки... "
Коментувати
"Тому що він підняв всі три інструменти диявола. Це брехня, ненависть і насильство. Все це є в страшному використанні. І тому диявол для мене це дуже реалістична фігура ... Так само, як і добро. Я б тут міг скористатися словами Василя Стуса, які він написав своєму синові з табору. "Я б хотів жити так, щоб голуби сідали мені на плечі .."
Коментувати
«Я не говорю про Майдан, я не говорю про війну. Я говорю про внутрішнє відчуття себе суспільством, в якому мені хотілося б жити…»
Коментувати
«Я вважала, що нікому нічого не зобов`язана. Я була споживачем, котрий бере якісь суспільні блага, натомість нічого не віддаючи. Події на Майдані підштовхнули мене до відчуття належності до своєї землі і необхідності взяти на себе відповідальність за те, що відбувається у мене вдома. Зараз все моє життя говорить про те, як моїй країні боляче ...»
Коментувати
«Мабуть, років до 37-38 я взагалі не сильно замислювалась на тему: хто я така? Правда. Для менеусвідомлення того, що я українка і що для менеце важливо, прийшло на Майдані»
Коментувати
«Тому нам доведеться вчитися сприймати людей із абсолютно іншою ментальністю й культурою. І це може бути великою проблемою, оскільки Україна — це все-таки моноетнічна нація. І влада має до неї готуватися».
Коментувати
«Коли почалися події на Грушевського,  я вже була активним волонтером. Працювала медсестрою в мобільній бригаді з лікарем.. Мене розбудили в Жовтневому палаці й сказали, що помер Нігоян. Тоді вперше стало страшно, тривожно, неприємно. Мирний Майдан перетворювався на щось інше».
Коментувати
«Економічну модель нашому олігархату змінити все ж таки доведеться. На чому вони виїжджали? По-перше, дешевий газ. Енергоємність нашого виробництва сьогодні втричі більша, ніж у тієї ж таки Польщі. По-друге — справді дешева робоча сила. Але тепер ситуація змінилася. Дешевого газу більше немає. Як, утім, виїде в Європу й дешева робоча сила…».
Коментувати
«…Москва—Вашингтон. Не буду цього заперечувати. Але, безперечно, ми самі можемо змінити свою долю, і ми це довели, вистрибнувши зі сфери впливу Росії, куди нас, по суті, давно й безнадійно злив той самий Захід».
Коментувати
«Щойно Путін виведе звідти свої війська, проблема деокупації вирішиться за тиждень. Сепаратистські структури оперативно зникнуть у Росії, а українська армія зможе заїхати туди на велосипедах».
Коментувати
1 2 3 11