Поділитись в соц мережах:
«Звичайно, ми увесь час повертаємося до цієї теми, намагаємося знайти відповіді на якісь запитання. Але, напевно, ці відповіді є тільки в хлопців. Богдан сказав, що капітан порадив йому писати щоденник. Щоб він фіксував усе, що з ним відбувається. І він пише. Брат йому сказав: «Ти пиши, а ми потім видамо книжку твоїх спогадів».
Поділитись в соц мережах:
«Але на тому боці, як і на нашому, є будинки, в яких люди не живуть. Може, хтось не стримувався й стріляв по них, але ми так ніколи не працювали... Ми чудово розуміли, що там могли виявитися якась бабуся чи дідусь... мирні жителі... в яких, можливо, тут син або внук... »
Поділитись в соц мережах:
«У своєму першому листі, а він був найбільшим, Богдан написав: «Мамо, треба прийняти все, що сталося, як невід’ємну частину біографії. Але головне, що я залишився живий. Отже, усе ще можна в цьому житті змінити».
Поділитись в соц мережах:
«Нічого не можна отримати просто так. І дуже важливо навчитися бачити цю ціну. Бути готовим заплатити цю ціну. За все. За відношення, за розвиток, за майбутнє, за дітей »
Поділитись в соц мережах:
«... Від того як ти чініш, як ти думаєш, що ти відчуваєш ... Це все підконтрольне. Просто нужно Свідомо до цього ставити. Контролюваті собі. І тоді все чудесним способом змінюється вокруг тобі»
Поділитись в соц мережах:
«Якщо ти вдарив, то тебе вдарять сильніше. Просто для того, щоб навчити. Я намагаюся не робити якихось недобрих вчинків. Намагаюся не заздрити людям, оскільки розумію, що кожен успіх коштує дорого. Не буває нічого на рівному місці, людина за все платить ... »
Поділитись в соц мережах:
«Фокусуватися на тому, щоб утримувати людей, — це дуже складно. Але оскільки розслідування триває, виходить, такі люди є. Є суддя, котрий не йде на важливий у його кар’єрі конкурс, тому що не може кинути справу, яку розпочав. Нехай тільки в одній справі з десяти. Але такий суддя є».
Поділитись в соц мережах:
«Визнав реальність агресії і людських страждань. І у відповідь на це вирішив втрутитися в українську ситуацію всіляко, сприяв формуванню визнаної автокефальної церкви України. І через факт визнання реальності став затребуваний в Україні».
Поділитись в соц мережах:
«Мені буде складно побачити, зрозуміти що ж відбувається в душі іншої людини, в його картині світу, якщо я не зроблю крок в цю картину, якщо я не стану частиною цієї картини…»
Поділитись в соц мережах:
«…поки вони не доведуть протилежного ... Доброзичливий посил світу дає більше шансів отримати таку ж відповідь. У той же час я вважаю, що ніхто нікому нічого не винен ...».
Поділитись в соц мережах:
«Я вірю в Бога і в якісь основні загальнолюдські речі. У те, що родина важлива... Але, з іншого боку, всі ці галицькі штуки так довго на мене тиснули, що зараз я хочу від них трохи відійти. Я надто багато комплексувала й переживала, що щось роблю неправильно стосовно людей, сім’ї».
Поділитись в соц мережах:
«Бо там було небезпечно. Але реально боролися десятки, ну, може, дві-три сотні молодих людей. Що були кістяком. І саме там опинилися ті люди, котрі поставили ідею вище за себе. Чи був це юнацький максималізм? Так, був. Але було ще щось…».
Поділитись в соц мережах:
«Основна проблема Росії в тому, що за всю її історію не було такої тяглої ділянки в часі, яка хоча б одному поколінню дозволила би вирости без царя, генсека або Путіна. Для Росії це велике лихо, яке гальмує розвиток її потенціалу».
Поділитись в соц мережах:
Повна відео - версія інтерв'ю
Поділитись в соц мережах:
«...Та частина населення, яка була патріотичною, — вона стала ще більш патріотичною. Волонтери, журналісти, громадськість, бізнес, армія зуміли зупинити просування добре навченої й оснащеної армії»
Коментувати 
