Поділитись в соц мережах:
«Але, вибачте, це абсолютно тупикова позиція. Не християнська, якщо хочете. Людина ж істота соціальна. Інституціональна навіть. Вона живе в суспільстві і взаємодіє з усіма його інституціями. При цьому, ви тільки подумайте, жодній із них не довіряє».
Поділитись в соц мережах:
«Я зараз не про "Беркут" або патологічних садистів, які катували полонених. Я про простих правоохоронців, суддів. І в тому числі --про нас. Всі зусилля режиму Януковича були спрямовані на дегуманізацію протесту. Так, людей бити не можна, але це ж не люди - це радикали і екстремісти. Інший приклад. Так, жінок гвалтувати не можна, але це не людина - це "укропка". Або - "сепарка". Розумієте? Я не знаю, що порадити, окрім індивідуального відчуття, коли тобі починають нав'язувати думку, що це не люди».
Поділитись в соц мережах:
"Інтернати — це дуже потужна система. Часто кажуть, що інтернати — це містоутворюючі підприємства"
Поділитись в соц мережах:
«Ситуація з розслідуванням по Укроборонпрому. Після публікації відразу почалася дискусія про те, що журналістам злили інформацію і вона вплинула на вибори. Звичайно, потрібно розповідати, що ми усвідомлюємо, що джерела інформації можуть переслідувати якісь свої цілі. Але ми її ретельно перевіряємо, перш ніж публікувати. Оскільки ця інформація є суспільно значимою».
Поділитись в соц мережах:
Повна відео - версія інтерв'ю
Поділитись в соц мережах:
«Але, те, що цінність свободи й справедливості не врівноважується повагою до закону, свідчить про певний анархізм, притаманний нашим людям. У цьому, власне, наша ключова відмінність від Росії. Росіяни схильні до монархії, українці — до анархії. Що, погодьтеся, теж не дуже добре».
Поділитись в соц мережах:
«Знаєте, як у Швеції починається ранок у дитячому садку? Діти обговорюють з вихователем, що робитимуть протягом дня… в дітей із самого раннього дитинства закладають розуміння того, що вони самостійно й заздалегідь повинні визначити, як проживуть цей день. Дитина може принести це у свою родину, навіть якщо в ній немає таких традицій. Розумієте?»
Поділитись в соц мережах:
Повна відео - версія інтерв'ю
Поділитись в соц мережах:
«Питання повернення до загальновідомих журналістських стандартів. З розвитком соцмереж люди втратили розуміння, що таке взагалі професійна організація новин. Суспільство сприймає соцмережі як невід’ємну частину медійного процесу. Нам доведеться пояснювати заново, що таке журналістика, як ми працюємо з джерелами і чому іноді не можемо їх розкривати...».
Поділитись в соц мережах:
«Суспільство взагалі не хоче знати жодних незручних тем, які стосуються не тільки Майдану, а й Донбасу, війни… Людям, думаю, від початку було дуже боляче. А коли болить, коли криза, то завжди легше поділити все на чорне й біле і вибрати свою сторону. Звісно, вважаючи її білою. Насправді ж усе значно складніше».
Поділитись в соц мережах:
«Це диво. Ось так працювала енергія перед екзистенціальної загрозою. Тому під час Майдану було легко об'єднувати людей. Прототипом "Євромайдану SOS" була організація "Мама". Коли ми захищали херсонських студентів від переслідувань режиму. Ми по всій Україні розвісили такі ж листівки про Януковича, як вони у себе в місті. Але тоді організація не розгорнулася. Лідери не зрозуміли, що потрібно вкладатися у загальну справу, оскільки ти ніколи не знаєш, коли наступним будеш ти. Сьогодні в громадянському суспільстві таке розуміння є».
Поділитись в соц мережах:
В 2013-му, здавалося б, нічого такого негативного в суспільній свідомості не відбувалося. Все стабільненько, потроху зростає рівень життя, вибралися з економічної кризи 2008—2009 років. Але в моніторингу на запитання «Що ви відчуваєте, коли думаєте про майбутнє України?» відповідь «надія» — на найнижчому рівні за весь час опитувань. Оптимізм — теж.
Поділитись в соц мережах:
«У кожного з нас — він свій. В одних — це сім’я. У людському вимірі. А в просторовому — квартира. Її прибирають, прикрашають, обставляють... Квартира як мистецтво. А що в під’їзді? Це вже, даруйте, не моє… тому якогось прогресу в розвитку громадянського суспільства навряд чи варто очікувати».
Поділитись в соц мережах:
«На прикладі Одеси ми бачимо, як формуються свого роду феоди, де відбувається злиття фінансових груп, влади, правоохоронних органів і криміналу. Коло замикається. У цивілізованому суспільстві таким процесам протистоїть правоохоронна система. Але якщо вона сама — частина цього небезпечного утворення, то ніхто, крім активістів, чинити спротив спруту не може. І це насправді страшно...».
Поділитись в соц мережах:
«Актори приходять у театр у 19 років і чекають, поки їх винесуть уперед ногами. Люди одружуються, народжують, розлучаються… Грають кохання у 20 років, а в 50 вони вже ненавидять одне одного, але продовжують грати кохання в тій самій виставі. Для мене більше прийнятна така система театрального існування, як у Польщі й Німеччині. Коли кожні п’ять років ти змінюєш театр, партнерів…».
Коментувати 
