«Які виходять і кажуть, що "ми будемо займатися громадським порядком". Але більшість людей не помічають цього. Вони думають, що ці люди боротимуться проти ромів, а не проти них. А роми їм, відверто кажучи, байдужі. Ми думаємо, що все це контрольовано. Однак це дуже небезпечна позиція. Оскільки в цю хвилину вирішується доля прав, свобод і безпеки всіх людей».
"Свого часу я був у захваті від визначення дисидентства, яке дав Андрій Амальрик - російський дисидент. "Дисиденти це люди, які, живучи в невільній країні, поводилися так, як ніби-то вони - вільні". Так, і сьогодні потрібні люди, які, живучи в аморальній країні, поводилися б - морально..."
«У старих європейських демократіях кількість тих, хто так чи інакше задіяний у громадянських справах, досягає 25—30%. У нових демократіях, таких як Польща, — близько 10—15%. В Україні — 5—6%. Хоча ми сподівалися, що після Революції Гідності ситуація зміниться. Але, на жаль...».