Поділитись в соц мережах:
"Я свого часу був вражений тим, що моє життя складається з кількох відрізків, які обриваються і починаються інщі. Якісно інші, радикально інші…Це перехід із життя галицького провінціала у дисидентське життя... Це дуже радикальний і, так би мовити, тонізуючий перехід…"
Поділитись в соц мережах:
«У нас у родині всі дружні. Ну, дружба – це різновид любові. Якщо ми любимо, як ми вважаємо, але не вміємо дружити, любов наша не повноцінна…»
Поділитись в соц мережах:
«Ну, в цьому я теж змінилася. Раніше це означало скрізь устигнути і скрізь бути першою. У тому числі ще й на вечірку встигнути після дванадцятої ночі. Тепер я так не хочу. Я хочу спокійнішої атмосфери, хочу більше читати, не хочу скрізь устигати. І я не бачу в цьому проблеми».
Поділитись в соц мережах:
«Держава колись повинна була взяти в цьому участь. Заради власної безпеки. Позиція Московського патріархату по відношенню до ситуації в Україні, до війни з Росією, вимагала рішучих дій. Але громити і саджати не дуже відповідний метод. Тому створення власної помісної церкви - це досить грамотний переклад конфлікту в більш мирне русло».
Поділитись в соц мережах:
«В якийсь момент я, за натурою спринтер, зайшла в зону, де спринтери не живуть. Задихаються. І тепер — це марафон. Мені треба розраховувати сили, думати про ресурси, утримувати однодумців, не дозволяючи їм перегоріти».
Поділитись в соц мережах:
«Уже зафіксована правова реальність. Це важливо для мене як для адвоката. І для суспільства, яке також має все це відрефлексувати, розкласти по поличках, вмонтувати у свій світогляд, вивчити цей урок історії. Щоб не тільки ті, хто стояв перед БТРом у лютому, зрозуміли, як це страшно».
Поділитись в соц мережах:
«Звичайно, я втратила фінансово. Але не втратила головного — себе. А в Києві дотепер знімають російські серіали з російськими акторами в головних ролях. Це коли ти стоїш і розумієш, що в тебе нібито такі самі руки й ноги, здібності... Але чомусь твій гонорар на кілька нулів менший, ніж у людини, яка приїхала з Москви...».
Поділитись в соц мережах:
«…гріх і кара, в інтерпретації новачка без досвіду віри, — це чорно-біле зображення. На вищому етапі сприйняття може змінюватися. Досконалі ченці, замість того, щоб інтерпретувати кару як гнів Божий, говорять про любов Бога, що її людина сприймає через власну неусвідомленість як гнів».
Поділитись в соц мережах:
"Це враження якогось виклику. Я пам'ятаю, що смажена картопля була в неділю. Це було святкове блюдо. Я до сих пір люблю смажену картоплю ... Я не міг цього оцінити. Тоді ще я не розумів, що на Галичині в кінці 1940-х - початку 1950-х років був голод ... »
Поділитись в соц мережах:
«Ми всі бачимо цей перекіс, коли саме на етапі «Воїна» раптом уперед виходять жінки, стаючи сильними й успішними, затуляючи собою чоловіка. Завдяки наполегливості, цілеспрямованості, працездатності жінки навчилися вирішувати свої проблеми і забезпечувати себе самі. А чоловіки — просіли. У 35 вона щаслива їде в машині, а її однокласник в автобусі, лихий на весь світ».
Поділитись в соц мережах:
«Наприклад, син загиблого 18 лютого на Інститутській має бачити якийсь сенс продовжувати жити тут. Не впасти в депресію, не збожеволіти від горя, не виїхати за кордон. Він повинен розуміти, що це було не даремно. Що він не один. Що всім не однаково. Що великій кількості людей важливо, щоб за це покарали».
Поділитись в соц мережах:
«Я думаю, що цілу купу претензій можна висунути не лише Московському патріархату. Тому що православна церква будь-якого відтінку і приналежності все менше є якимось моральним авторитетом. Тому дуже багато світських людей, які хотіли б поважати церкву, чекають її очищення».
Поділитись в соц мережах:
«Але вони не є елітою. На відміну від тих же вчених, митців, людей, які живуть за якимось своїм внутрішнім кодексом честі. Яких ці грабують, паразитують на їх досягнення, фізичних силах, на їх талантах і думають, які вони класні».
Поділитись в соц мережах:
«... Напевно, це те, що повинно було статися. І тут невинних немає. Винне і населення сходу, і політики, які не проводили там українізацію. І сьогодні вона не потужна. Ось це дивує. Війна почалася чотири роки тому, а на сході України досі не відчувається якоїсь потужної української інформаційної машини. Чому її туди не везуть? .. »
Поділитись в соц мережах:
«І як історик — теж. Не можна на історичному факультеті навчити розуміти, як жили люди до тебе. Але тільки в сорок років, уже виховуючи своїх дітей, пройшовши низку власних життєвих горнил і компромісів, я раптом чітко дещо збагнув. З абстракцій ці люди раптом перетворилися на живих».
Потрясающая женщина, такая нежная и миниатюрная. Умеет перевоплощаться с лёгкостью и играть совершенно разноплановые роли! Люблю смотреть фильмы с участием Риммы Зюбиной. В театре интересно очень наблюдать, роли разные, Римма всегда на высоте! Спасибо Вам большое, за Ваше творчество и за то, что Вы прекрасная актриса. Желаю Вам самых интересных и лучших ролей!!