Поділитись в соц мережах:
«В кожній країні — своя акторська школа. Крім якої є ще таке тонке поняття, як ментальність. Моя подруга в 23 роки виїхала в Америку. Вона каже: «Усе ОК, вивчила мову, адаптувалася, але я не розумію, про що вони жартують». Вони жартують на теми якихось фільмів і мультфільмів, які дивилися в дитинстві. І моя подруга почувалася поза контекстом. Але ж вона не акторка там».
Поділитись в соц мережах:
«На прикладі Одеси ми бачимо, як формуються свого роду феоди, де відбувається злиття фінансових груп, влади, правоохоронних органів і криміналу. Коло замикається. У цивілізованому суспільстві таким процесам протистоїть правоохоронна система. Але якщо вона сама — частина цього небезпечного утворення, то ніхто, крім активістів, чинити спротив спруту не може. І це насправді страшно...».
Поділитись в соц мережах:
«.... літа, канікул ... Зараз все швидко. На жаль, багато людей живуть минулим або майбутнім. Я ж вважаю, що жити треба в теперішньому часі і закладати щось на майбутнє. Нерозуміння цього - глобальна проблема для країни».
Поділитись в соц мережах:
«Історія з фінансуванням ЄС реформи держуправління дуже цікава. Розміри допомоги ЄС зросли в десяток разів. Українська сторона при цьому користується прийомами художньої гіперболи, описуючи хід реформи, а європейська — вдає, що їй вірить».
Поділитись в соц мережах:
«Ти можеш знаходитися в жахливих умовах, але ти живий і ти можеш дихати…ти можеш насолоджуватися биттям свого серця…ти знаходишся в тій точці, яка має назву вічність… »
Поділитись в соц мережах:
"Коли захоплювали обласну адміністрацію, я прийшла робити стрім від Євромайдану. І поруч був хлопець з луганською гвардії. Ми впізнали одне одного, тому що він луганчанин, я -- луганчанка, увесь інший натовп складався з невідомих нам людей. Він знімав з даху якісь машини. Він дав мені руку, щоб я могла піднятися. І ми спина до спини робили свої стріми. Я для Києва, він - з якимись коментарями про Росію ... "
Поділитись в соц мережах:
«…завдяки спогадам, які нахлинули на сім’ю, я раптом довідався, що була Україна, був Петлюра, була Українська революція, українська автокефальна церква... Я опинився на передовій якогось невідомого фронту, котрий формувався від часів, коли українці ще тільки почали хотіти своєї незалежності».
Поділитись в соц мережах:
«Мої діти дуже тяжко переживали, коли у нас вдома опинилась чужа дівчинка з онкологією. Коли я їм сказала, что поживе вона у нас місяць - півтора… і вмре вона також тут. Таких речей взагалі не можна робити…»
Поділитись в соц мережах:
«Іноді мені здається, що я сприймаю країну, як кохану людину. З якою у тебе є контакт і ти відчуваєш усі її переживання, її біль ... Як кажуть, людина вийшла з глини ... Так і я зараз я відчуваю, що вийшла з цієї землі ... Я частина її ...»
Поділитись в соц мережах:
«І я ні на краплину не сумнівалася, що маю їхати. Що повинна бути там. Був лише один момент, коли я засумнівалася у своєму рішенні. 20 лютого, коли вже почалися розстріли. У мене промайнула думка, що зі мною теж може щось трапитися. Стало тривожно на душі. Але потім я всі ці емоції в собі закрила».
Поділитись в соц мережах:
"Напевно, я досі бачу в людях світло. Мені складно, щиро складно, повірити в те, що є по-справжньому погані люди. Навіть незважаючи на ту роботу, яку ми робимо. Незважаючи на сотні історій, де я чую, як одні люди завдають болю іншим ... Де одні катують інших ... Ну, мабуть, тому я можу продовжувати займатися тим, чим займаюся ".
Поділитись в соц мережах:
«Всі ці ключові структурні підрозділи залишилися нереформованими, а нові генеральні директорати — ізольованими від процесів і місць реального ухвалення рішень. І цю загрозу збільшує ще й значна різниця в заробітній платі “нових” і “старих». Де тут взагалі місце для ефективного співробітництва і якогось позитивного результату? Це ж звична людська психологія!».
Поділитись в соц мережах:
«Я розумію всі складнощі міжнародних відносин, але мені здається, що це принциповий момент -- називати речі своїми іменами. Оскільки потім щось забувається, стирається, підмінюється, нав'язується ... Я дивлюся соціологічні опитування, де у людей запитують: з ким воює Україна? Ви думаєте всі говорять, що з Росією? Дуже різні відповіді ...»
Поділитись в соц мережах:
"Але ні я, ні дружина не зважилися взяти з дитячого будинку. Напевно, це погано. Напевно, це недостатня якась життєва сміливість. Але ми не взяли... Зате взяли племінника, Любиного племінника, коли у нього померла мама. Для мене було дуже важливо простягнути йому руку підтримки тоді, коли він цього потребував »
Поділитись в соц мережах:
«І це глобальна проблема. Якщо подивитися, наприклад, на Америку. Прийшов, умовно кажучи, не дуже розумний чиновник до влади - відразу ж суди, правоохоронна система обмежують його в тому, що він може зробити. У нас же ці обмежувачі нібито і створюються, але не працюють».
Коментувати 
