Поділитись в соц мережах:
Поділитись в соц мережах:
«Я ж не несу безперервно. Я ламаюся. Я відвідую психіатра. Я намагаюсь накласти на себе руки. Я б'юся головою об стінку. Просто це залишається за кадром, і я намагаюсь максимально швидко справлятися…»
Поділитись в соц мережах:
«А в найчистіших та неймовірних людях обов'язково є те, що краще хай ніколи не вспливе…»
Поділитись в соц мережах:
«Для того, щоб наступна революція змусила суспільство на неї відповісти, вона не має бути такою кривавою, якої я не хочу, яка нас відкине дуже далеко назад»
Поділитись в соц мережах:
«Потім було страшно, що хтось дрючком зачепить… Я кілька доволі активних днів пропустила і сиділа вдома. Так от… вдома було страшніше…а потім – одне за другим... свої 15 років всі заробили»
Поділитись в соц мережах:
«І, можливо,саме цей єдиний його героїчний вчинок й був центром його життя і центром його особистості як би обставини не склалися, саме так він назавждизалишився б нікому не відомою сірою мишкою… »
Поділитись в соц мережах:
«В 2014-му здавалося, що це можливо і що це може відбутися швидко. Зараз я не знаю…. Ситуація дещо стабілізувалась. На нас зараз ніхто не нападає. І йти вперед – це фактично йти на мирне населення… »
Поділитись в соц мережах:
« Мені так ніхто і ніколи не відповів на питання: за що ми воюємо? Ми воюємо за територію чи за людей? Якщо за людей, то ми не можемо воювати з ними. Ми повинні воювати за них. На всіх фронтах»
Поділитись в соц мережах:
«Мої діти дуже тяжко переживали, коли у нас вдома опинилась чужа дівчинка з онкологією. Коли я їм сказала, что поживе вона у нас місяць - півтора… і вмре вона також тут. Таких речей взагалі не можна робити…»
Поділитись в соц мережах:
«Я не говорю про Майдан, я не говорю про війну. Я говорю про внутрішнє відчуття себе суспільством, в якому мені хотілося б жити…»
Поділитись в соц мережах:
«Але якщо раптом моїм родичам прийдеться все таки мене ховати, то на надгробній плиті я хотіла б, щоб було вибито: «Вона старалась»
Поділитись в соц мережах:
«У цьому теж є певна гармонія. Однак хочеться ж не її. Хочеться, щоб тихо, гладко. З арфою на хмаринці, з крильцями… та вмерти з нудьги …»
Поділитись в соц мережах:
«Бувають моменти, коли біль фізичний чи біль внутрішній стає такого масштабу, що ти ні про що не думаєш… ти думаєш тільки про те, щоб цей біль припинився. І якщо для того, щоб він припинився, потрібно, щоб припинився ти…»
Поділитись в соц мережах:
«Жодну подію я не можу переварити самостійно. Для мене важливо, щоб поруч був той, хто відчуває те ж саме, що і я. Хто бачить те ж, що і я. Хто розуміє те ж, що і я. Це не обов'язково чоловік. Це може бути просто близький друг, дитина чи щоденник»
Поділитись в соц мережах:
«Я дуже намагаюсь не засуджувати людей. Тому що ти бачиш лише верхній шар і ніколи не знаєш, що лежить під ним. Одна із таких нерозказаних історій про хлопчика, котрий живе на тій території…»
Поділитись в соц мережах:
«У мене дуже мудра мама. Вона ніколи ні за що мене не засуджувала. І вона ніколи нічого мені напряму не забороняла. Однак я дуже добре відчувала рамки дозволеного. І мені було важливо не впасти в її очах».
Поділитись в соц мережах:
«Мабуть, років до 37-38 я взагалі не сильно замислювалась на тему: хто я така? Правда. Для мене усвідомлення того, що я українка і що для мене це важливо, прийшло на Майдані»
Поділитись в соц мережах:
«Я досить комфортно почуваюся і в православній церкві, і в синагозі, і в католичному храмі. Ще комфортніше я почуваюся… вдома. Мені простіше спілкуватися в собі»
Поділитись в соц мережах:
«Зато я дуже добре пам'ятаю всі свої поразки. І я не думаю, що з цього стану можна кудись в гординю впасти»
Поділитись в соц мережах:
«Вона отримує повний кредит довіри. А далі починається те, що вона може продемонструвати. Зазвичай, вистачає трьох болючих ударів для того, щоб людина зникла з мого життя»
Поділитись в соц мережах:
«Іноді намагання дізнатися про те, куди ми йдемо, зводять з розуму. Тому набагато простіше, коли ти призначив собі якусь ціль і ти до неї рухаєшся. Однак я не бачу якоїсь певної цілі. Я можу говорити красиві слова про майбутню країну, щастя, майбутнє дітей, але…»
Поділитись в соц мережах:
«Моє життя таке, яке є, воно не даремне. Це я знаю. Це я розумію. Однак стосовно себе я не можу сказати, що це життя успішне. Своє життя я більш руйную, аніж будую»
Поділитись в соц мережах:
«Але мені важливо, що про себе знаю я. І ось це знання, яке дозволяє мені не дуже конфліктувати із собою… для мене це і є почуття власної гідності»
Поділитись в соц мережах:
«Нічого не можна отримати просто так. І дуже важливо навчитися бачити цю ціну. Бути готовим заплатити цю ціну. За все. За відношення, за розвиток, за майбутнє, за дітей »
Поділитись в соц мережах:
«Все змінилося. Хтось сильніше, хтось менше. Хтось знаходиться в таких обставинах, що не може активніше проявити те, що з ним відбувається»
Поділитись в соц мережах:
«У тому варіанті, в якому це відбувається в Росії – не дай Бог. Ніякими благими намірами це неможливо виправдати»
Поділитись в соц мережах:
«Але ця брехня не носить системного характеру. На ній як на основі не будується держава. І це також дає надію…»
Коментувати 
