ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Елла Лібанова

Вчений в області соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік, доктор економічних наук, професор.

Елла Лібанова — академік, професор, доктор наук, вчений у галузі демографії, соціоекономіки й економіки праці — 12 років очолює Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Сильна жінка, не готова ділитися з іншими своїм болем. Але завжди готова ділитися своїми знаннями. Аби було з ким.

За останні 20 років її мозок сканував програми всіх політичних команд, які опинялися при владі, дії всіх прем’єрів і плани всіх президентів, яких вона згодом і консультувала. У рамках проблем демографії, міграції, економічної моделі розвитку країни et cetera.

І що?

Таємницю її веселої іронії на предмет того, що «видно, погано консультувала», видає тільки погляд. Такий — глибокий, трохи сумний — не рідкість у всіх інтелектуалів, із різних професійних сфер, які десятиліттями чесно виконують свою роботу. Які написали сотні статей, видали десятки книжок, давно розклали все по поличках і навіть по тарілочках із блакитною облямівкою. На жаль, не беруть.

Лібанова вірить у Бога, але не розуміє, чому церков має бути так багато і в усіх Бог говорить по-різному. Вона знає собі ціну і зараховує себе до столичної інтелігенції у п’ятому поколінні. З дитинства заперечує будь-які авторитети. Все, що робить у своєму житті, вона робить сама. У людях найбільше не терпить поверховості й некомпетентності. Оскільки «ці риси не дають людині можливості прийняти правильне незалежне рішення».

При цьому вона оптиміст. Людина, готова і «по двадцять п’ятому колу говорити одне й те саме», коли є хоч один шанс достукатися до політикуму, що недочуває. Ну, а наше завдання в цій ситуації — допомагати таким людям, як Елла Лібанова, стукати в усі двері. Бо хтось та й відчинить.

Інна Ведернікова

Друкований варіант інтерв’ю читайте тут: читати >>>

«Необхідно змінити систему вартості публічних послуг. Усіх без винятку. Це і тарифи на послуги ЖКГ, а також медичні й освітні. Якщо це платна послуга, то її вартість має бути зрозумілою. Не так простій людині (бо розібратися в методиці розрахунків цін непросто), скільки незалежному фахівцеві, експертові — обов’язково».
Коментувати
«Переважна більшість людей чомусь вважають, що можуть жити так, як їм заманеться, а хтось зробить так, як треба. Змінювати цей підхід слід із самого раннього дитинства. Ну, не можна дітям розповідати казки про Івана-Дурня і Ємелю, який лежав на печі й вилежав, чого хотів…»
Коментувати
«Це позбавило б чиновника можливості приймати рішення і зобов’язало б виконувати інструкцію. Все. Жодних варіантів. Я взагалі проти якихось варіантів у держуправлінні. У приватному секторі — так. Там, де є ризик, де стартапи та інше».
Коментувати
«Вона завжди буде поганою. Виходячи із свого походження й способу мислення я взагалі маю ненавидіти будь-яку владу. Фіксувати, що вона робить не так. Говорити про це вголос. Проте це не означає, що я говоритиму тільки про погане. І в цьому теж різниця між оптимістом і песимістом. Я завжди бачу й хороше».
Коментувати
«А якщо серйозно, то, на мій погляд, наша політична еліта далеко не завжди має професійні знання. На превеликий жаль. Навіть якщо ти два місяці чи два роки провчився в Гарварді, це зовсім не гарантує, що ти розумієш економічну ситуацію в Україні».
Коментувати
«Я переконана, що Лисенко був неправий. Неможливо виростити ячмінь із пшениці чи навпаки. Людина народжується тим, ким вона є. Я — киянка у п’ятому поколінні. Знаю місце, де стояв будинок, у якому народилася моя прабабуся. У моїй родині всі інтелігенти…»
Коментувати
«Я добре пам’ятаю  перший Майдан 2004 року, коли Вацлав Гавел звертався у своїй промові до Ющенка. Тоді вже було зрозуміло, що ситуація змінилася і що Ющенко стане президентом України. Він сказав про дуже високу планку народної довіри, якій буде дуже важко відповідати. Гавел знав, про що говорив, бо пережив багато...».
Коментувати
Тема: Влада
«Кожен президент пише свою програму. Або йому пишуть…Що робити, всі приблизно розуміють. Питання в тому, що за 27 років ніхто не прописав, як це зробити. Ну, однозначно, не тому, що зовсім дурні, а тому, що зобов’язані. Своїм спонсорам, друзям, родичам…»
Коментувати
«Властива мені жадоба до читання, навчання й пізнання світу — від них. Кожна людина, яку я зустрічаю на своєму шляху, мені цікава. Тим, як вона зачісується, варить суп, як пише статтю чи вимовляє слова. Тим часом я не вірю, що хтось може мене навчити чогось глобально… того, що я мушу зрозуміти сама».
Коментувати
«Хтось віддав життя за зміни, а хтось підняти недопалок і сьогодні не може. Ось де прірва. І ось де фронт роботи. Подолаємо її — навчимося розрізняти й ігри та домовленості. А поки що я за високі штрафи за кинутий недопалок. За те, що не можна просто так палити газ, світло, не закривати кран з водою…».
Коментувати
«Тому нам доведеться вчитися сприймати людей із абсолютно іншою ментальністю й культурою. І це може бути великою проблемою, оскільки Україна — це все-таки моноетнічна нація. І влада має до неї готуватися».
Коментувати
«... Філософи шукають відповіді ... Але для мене людина -- це перш за все самостійна особистість. У прийнятті рішень по відношенню до чого завгодно ... Як прибирати, як суп варити ... Це не про виключно інтелектуальну працю. Це про все ...»
Коментувати
«…основна причина нашого стояння на місці не пов’язана з працею. Припустимо, я розумію, як Білл Гейтс заробив свій статок. Однак про те, яким шляхом заробили свої статки деякі наші мільярдери, мені навіть говорити незручно. І ось поруч із ними живуть люди, котрі бідні. І не тому, що вони погано працюють, а тому, що люди, які перебувають при владі, не хочуть платити їм зароблене».
Коментувати
«Але українська міграція — нетривала. Люди працюють по півроку й повертаються, оцінюють ситуацію. А це означає, що у нас справді є шанс їх повернути. Зупинити міграцію повністю неможливо. Принаймні демократичним шляхом».
Коментувати
Тема: Біль
«Важко справляюся. Маю зачинитися у своїй кімнаті, щоб мене ніхто в цей час не бачив і ні про що не запитував. Мені не стає легше від того, що я поділюся своїм болем. Абсолютно. Я мушу все пережити на самоті».
Коментувати
«Але, вибачте, це абсолютно тупикова позиція. Не християнська, якщо хочете. Людина ж  істота соціальна. Інституціональна навіть. Вона живе в суспільстві і взаємодіє з усіма його інституціями. При цьому, ви тільки подумайте, жодній із них не довіряє».
Коментувати
«Потрібно створити інформаційний портал з повною інформацією для мігрантів. Які ризики? Які правила поведінки? Які переваги? Яка зарплата? Люди часто їдуть,  не розуміючи, куди і на які умови».
Коментувати
Тема: Любов
«Розуміти, що ти без цієї людини не можеш жити. І річ не в тому, що він чи вона допоможуть тобі щось пережити, — абсолютно ні… Я не могла жити без своєї мами. Коли її не стало, це було щось страшне для мене. Я не знаю, як взагалі залишилася на цьому світі… Правда. Я не можу уявити собі свого життя без свого чоловіка…»
Коментувати
«Так, воно ще дуже слабке. У нього ще немає необхідних важелів впливу. Але я вважаю, що мине ще років зо два-три, і воно вже не дасть ділити бюджет так, як вони ділять. На місцевому рівні в тому числі. Бо одна річ — впливати на парламент, уряд і президента, і зовсім інша — на голову твоєї сільради».
Коментувати
«Це означає, що ми звільнилися від тягаря старої сировинної економіки. Однак із цієї тези абсолютно не випливає, що ми можемо відмовитися від територій, а особливо — від людей. Я далека від думки, що всі, хто там залишився, — проти України…»
Коментувати
«Людина — так, істота соціальна. І важко було б жити, знаючи, що ти нікому з людей не потрібен. Що твої вчинки нікому не потрібні. Хоча б своїй сусідці по поверху…»
Коментувати
Тема: Еліта
«На всіх рівнях. Ну, не можна порівнювати, наприклад, президента США і президента України. Як інституції. Це різні світи. Вони працюють у різних умовах і за різними принципами. Так, Штатам дуже пощастило, що їхні батьки-засновники написали їм правильну Конституцію. Але, даруйте, за ці роки її можна було й запозичити. Вони ж її не ховають…».
Коментувати
Чиновники, з одного боку, мають бути захищені. З іншого, - повинні працювати під лупою. Громадянське суспільство зобов`язане за ними стежити. І якщо є прояви корупції, їх треба нещадно викорінювати. За участю того ж громадянського суспільства.
Коментувати
«Я не розумію, чому церков так багато. Чому Бог розмовляє в різних церквах по-різному… Мені здається, все відбувається не так прямолінійно. Такого безпосереднього зв’язку, коли ти сьогодні вчинив підло, а завтра тебе покарають, немає. Але, гадаю, врешті-решт абсолютно за все доводиться платити. І за гріхи, і за подарунки, до речі, теж».
Коментувати
«Так, це вибір нашої економічної еліти. Тієї самої, яка спочатку розікрала радянську власність, а потім нав’язала країні вигідну їй модель економіки. Я дуже грубо зараз сказала. Але це правда…».
Коментувати
«І коли щось треба робити, я приймаю рішення й відповідаю за них. Отож у цьому сенсі, мабуть, гонор є. А в решті… Я абсолютно спокійно спілкуватимуся  з будь-якою людиною, не зважаючи на її соціальний статус. Я слухатиму її, і якщо ця людина говоритиме щось розумне, вчитимусь у неї. Але — так, ціну я собі знаю».
Коментувати
«Сьогодні пропозиція зарплат лікаря і медичної сестри в Україні вдесятеро (!) нижча, аніж у тій же Польщі. Ну, скажіть мені, будь ласка, хто ж тут залишиться? І не треба мені розказувати, що немає грошей! Якщо є можливість платити топ-менеджменту держпідприємств стільки, скільки ми платимо, то, отже, гроші знайти можна».
Коментувати
«Знаєте, як кажуть: «є компроміси і компроміси». Є речі, коли можна домовлятися, а є ті, де апріорі не можна. І головна проблема вибору, на мій погляд, — визначити різницю між цими двома речами».
Коментувати