Михайло Бродський

З нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю, ми покликали до студії очевидця. Людину, котра не вагаючись заявляє, що хотіла б стати свідком. У залі суду. Михайло Бродський майже всі тридцять років незалежності України перебував усередині драматичної історії перетворення колись багатої житниці, яка відокремилася від Союзу, на бідну корумповану країну. Його політичний і бізнесовий бекграунд дозволяє йому не тільки констатувати історичні факти, а й робити цікаві висновки. А вміння говорити просто про складні речі дає можливість відчути всю глибину нашого падіння.

Безумовно, завжди є мільйони варіацій людських доль, характерів, шляхів до успіху, поразок і звершень, які укладаються в простір однієї держави. І різниця між тим, хто щодня йде до мети, та тим, хто лежить на дивані, об’єктивно може виражатися в мільйонах доларів. Але завжди є канва, яку кожна держава вибудовує відносно кожного громадянина. І або допомагає тобі дотягнутися до сонця, або все життя душить важкою плитою, позбавляючи найменшого шансу навіть на спробу.

Тож яку Україну ми побудували? Хто й чому в нас став багатим? Навіщо нам нав’язали економічну модель із дешевою робочою силою? Чому ми зациклилися на ідеології й не виходимо на Майдани за свої економічні права? Від чого втікають мільйони бідних українців, залишаючи країну цілими родинами? Де межа між популізмом і реальними обов’язками держави щодо громадян? Як переломити ситуацію? І чому нова влада, що задекларувала стрімкий рух до багатої України, вже зірвала стоп-кран?

Про це і не тільки дивіться у нашому інтерв’ю

Інна Ведернікова

Друковану версію інтерв’ю читайте тут: читати >>>