У світі намічається новий тренд. Народ дружно почав здогадуватися, що всі ми якось переборщили з успіхом, позитивним мисленням та іншими радощами життя у форматі “все включено”. Не включено.
І, на жаль, часто наші діти розуміють це абсолютно раптово. Просто піднявши голову від дитинства й розплющивши очі на реальний світ. Розчаровуючись самі, вони здатні підірвати нас. Вони можуть роками шукати себе. І не знаходити. Або стрімко рано знайти, а потім враз втратити.
І все тому, що як і раніше головною дисципліною в школі залишаються стрибки у висоту. До високого бала. До чергового рейтингу. До зірок, у які ми постійно їм тицяємо пальцем і до яких вони обов’язково мають злетіти.
При цьому практичних відповідей на запитання, як це зробити і яка, власне, зірка твоя, ніхто нікому не дає. Добре, якщо ти по життю інтуїт. А якщо ні? Якщо тобі лише шістнадцять, і в тебе залишилося всього кілька місяців, щоб обрати свій шлях. Свій успіх. Не для того щоб одного разу хайпонути, а щоб прожити своє життя наповнено і корисно.
“Школа успіху” Дарії Шевченко якраз не про “стрибати”, а про “копати”. Утім, як і життєва історія нашої героїні. Понад три тисячі підлітків пройшло через її руки, включаючи тисячу глибинних інтерв’ю. Які вони? Чого хочуть? Що і як вибирають? Чого бояться? Чим мотивуються? Чого чекають від майбутнього? І головне, як їм допомогти зорієнтуватися на цій зоряній карті величезного неба?
Навряд чи, крім прийдешнього Нового року, може знайтися більш вдалий привід, щоб не тільки поговорити про це з Дарією Шевченко, а ще й загадати бажання. Так, нехай у наших дітей усе обов’язково вийде!
Інна Ведернікова
Друковану версію інтерв’ю читайте тут: читати >>>
Коментувати
Коментувати
Коментувати 
