“… Люди, які просиділи кілька років у неймовірно важких умовах, не розуміючи, чи взагалі вони житимуть … після звільнення потрапляють в епіцентр уваги суспільства, журналістів … У них намагаються розпитати все до найдрібніших подробиць. І одного разу я стала свідком, як хтось із журналістів із жалем вимовив: “Так що, вас там не катували? …” Але навіть це — хоч якась увага до їх проблем. Через деякий час — настає тиша. Їх більше не бачать … “
