«Як і тисячі матерів, абсолютно не замислюючись я сказала синові: «Не плач, козаче, отаманом будеш». Маленький хлопчик відповів мені крізь сльози: «Не хочу бути отаманом, хочу бути простим козаком». Для мене це було криком: мамо, дозволь мені бути просто людиною, якій боляче і яка ці свої почуття має якось виявити».
