«Ви бачили б, скільки дорослих сорокарічних чоловіків розповідають про свої образи на батька з абсолютно дитячими переживаннями. І голос тремтить, і сльози течуть… Згадують, як бив, як принижував… Але однаково треба їхати і розмовляти… Зрілий чоловік ставитиметься до свого батька з повагою і подякою хоча б за те, що він дав йому життя. Навіть якщо той останній п’яниця».
