«Постійно, 24 години на добу, тобі здається, що ти не маєш права жити власним життям тому, що тут стільки потерпілих. Це те, що я пройшла. Це вже була якась психопатія. Я посивіла повністю. Я зараз повинна фарбуватися. Це те, що відкладається. Я була сіра, з запалими щоками і втраченою метою свого власного життя … Психолог мені повернула відчуття, що моє життя – це теж цінність».
