ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ

Коли ти біжиш, послизаєшся в калюжі крові…

«20 лютого…Я добігла довгим коридором «Жовтневого» до місця, де репетирувала в дитинстві танцювальні етюди. Там на той момент був медпункт. Стояв їдкий запах аміаку. На підлозі лежало троє поранених. Я підбігла до одного, а мені кричать: «Уже не треба». До другого…не треба…третій іще ворушився. Лікар поставив йому крапельницю і сказав мені й іще якомусь хлопцеві винести пораненого. Ми понесли…».