«…коли міни не літають над твоєю головою. Тоді можна, звичайно, гаряче підтримувати. А взагалі – ні. Тому що будь-яка війна – це завжди біль і страждання. Будь-яка. У будь-якій країні світу. І немає про що тут навіть говорити. Але на окупованій території діти вже чотири роки вчать історію “ДНР” і “ЛНР” і місцевих “героїв”. Я не знаю як це можна викреслити … Я не знаходжу відповідей …»
