ПРО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЖИВУТЬ ДЛЯ ІНШИХ
Партнери випуску:

22 Січня.

День соборності України

Зібрати землі без спільних цінностей неможливо. Визначитися з цінностями – значить вирватися за межі звичного кола, де вміння підніматися і боротися за свою країну трансформується в навик – утримувати завойоване і країну – будувати. Люди, на чию відбудовану особисту територію ми на цей раз зайшли – в числі тих, чия життєва позиція може слугувати основою для загального поштовху.

Отець Кирил Говорун – архімандрит РПЦ, кандидат богослов’я, доктор філософії, історик, професор університету Лойола-Мерімаунт в Лос-Анджелесі, в минулому викладав в Єльському та Колумбійському університетах. Він безпосередній учасник переговорного процесу з Константинопольським патріархатом ро створення єдиної помісної церкви в Україні. Його здатність називати речі своїми іменами – цінність. По відношенню як до лже-позиції Російської православної церкви, яка відмовила Україні в праві на реальність, так і до ризиків формування в Україні політичної релігії. Томос – не транспарант.

Елла Лібанова, академік, учений в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці. Людина, яка багато-багато років вірить, що крапля і камінь точить. Все, що протягом цього часу говорить і робить Лібанова, давно могло б стати однією з ключових засад нової економіки країни. Багатої країни. На жаль, поки що не багатої. Ані нової економіки. Але Лібанова – тут. І готова продовжувати говорити і робити, скільки вистачить сил. І це – теж цінність.

Кирило Галушко, історик, координатор громадського просвітницького проекту “LIKBEZ. Історичний фронт». Ніша, яку він сам для себе як громадянин сформулював і як професіонал вибудував – велика цінність. Його енергії, креативності, а також набору інструментів, якими він поки ще «воює »на історичному фронті – з лишком вистачить на будівництво нашого майбутнього мирного життя. З чесної пам’яттю про себе. З реальним відчуттям себе справжніх. І зі стратегічним баченням себе майбутніх.

«Її ніхто звідси не проганяв. Для того, щоб залишитися, вона мусила дотриматися лише однієї умови: визнати й прийняти нову реальність України. І тоді для неї було б місце в Україні. Не номінальне, — це завжди залишиться, як і залишаться люди, які будуть і мають повне право ходити у храми МП. А реальне. Проте на рівні смислів, які продукує ця церква, вона вже стала для дуже багатьох людей чужою. І в цьому основна її драма».
Коментувати
«Властива мені жадоба до читання, навчання й пізнання світу — від них. Кожна людина, яку я зустрічаю на своєму шляху, мені цікава. Тим, як вона зачісується, варить суп, як пише статтю чи вимовляє слова. Тим часом я не вірю, що хтось може мене навчити чогось глобально… того, що я мушу зрозуміти сама».
Коментувати
Тема: Час
«І як історик — теж. Не можна на історичному факультеті навчити розуміти, як жили люди до тебе. Але тільки в сорок років, уже виховуючи своїх дітей, пройшовши низку власних життєвих горнил і компромісів, я раптом чітко дещо збагнув. З абстракцій ці люди раптом перетворилися на живих».
Коментувати