«Доки є зовнішній агресор, у нас автоматично є матеріал для склеювання і зшивання України. І, в цьому сенсі, ми можемо дякувати Росії. А там — побачимо. Може, виросте вже нове покоління, якому для об’єднання не знадобляться такі штучні ін’єкції. Ті, яким зараз по п’ять-десять років. Може, вони просто сприйматимуть свою країну, культуру, територію без будь-якого взагалі дискурсу на цю тему. Ну, а нам поки що, звісно, доводиться відштовхуватися від того, що є війна, є агресор…».
Станіслав АСЄЄВ, журналіст, 29.12.2019 звільнений з полону ДНР в результаті обміну.
Коментувати